Ці симптоми, особливо ознаки дихальної недостатності, погіршують нормальну життєдіяльність хворого, призводять до інвалідності та смерті.Особливо небезпечним ХОЗЛ є тому, що 90% хворих діагностуються вже на останній стадії хвороби, коли йдеться про серйозні ураження не тільки дихальних шляхів, але й серцево-судинної системи, печінки, інших органів. Тобто, мова йде про системне невиліковне захворювання всього організму. Більшість пересічних громадян не приділяють серйозної уваги тривалому кашлю, особливо коли йдеться про курців. Між тим, кашель, що триває досить довго без якоїсь причини, може перейти у хронічну (тобто невиліковну) форму - хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Це небезпечне та підступне захворювання, що наразі вважається однією з найскладніших проблем охорони здоров’я у медико-соціальному та економічному плані. ХОЗЛ посідає шосте місце серед причин інвалідності та смертності в усьому світі. Щоб уникнути переходу звичайного кашлю у важку невиліковну форму, необхідно кинути палити, дотримуватися здорового способу життя та регулярно проходити медичне обстеження, особливо чоловікам-курцям віком від 40 років. Такі думки висловив директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН, доктор медичних наук, професор, академік Юрій Іванович Фещенко під час другого засідання медіа-клубу компанії «Берингер Інгельхайм».
Етіологія (причини) та патогенез ХОЗЛ наразі не визначені, але достеменно відомо, що куріння спричиняє близько 70-80% ризику розвитку цієї хронічної хвороби. Найчастіше хворіють чоловіки, зараз спостерігається все більша захворюваність серед жінок у зв’язку з курінням.
Згідно статистичних даних «Глобальної Ініціативи по ХОЗЛ» (GOLD), створеної 1998 року, від 8 до 22% дорослих віком від 40 років і старші хворіють на ХОЗЛ. При цьому суспільство мало знає про цю проблему, а витрати на наукові дослідження ХОЗЛ знаходяться на 13-му місці. Серед усіх хворих хронічним обструктивним захворюванням легень тільки у половини встановлено діагноз, тому достовірної статистики досі немає. В Україні хворі з діагнозом ХОЗЛ складають 4,5-5% населення.
За словами академіка Фещенка, протягом останніх 15 років світова науково-медична спільнота надає великої уваги бронхо-обструктивним захворюванням легень - ХОЗЛ та бронхіальній астмі.
«Для вивчення та пошуку ефективної методики лікування цих хвороб створено міжнародне керівництво «Глобальна Ініціатива по ХОЗЛ» (GOLD), в якому представлена глобальна стратегія з діагностики, ведення та запобігання цьому захворюванню, - каже Фещенко. – До цієї ініціативи залучено в тому числі й масс медіа, щоб попередити населення про небезпеку та підступність ХОЗЛ».
Завдяки GOLD хронічне обструктивне захворювання легень виділено в окрему графу статистичної звітності. «Це вже дало відчутний результат. Виявлення ХОЗЛ зросло, і таке зростання виявлення прямо вказує на гіподіагностику цього захворювання в нашій країні. Все частіше обговорюються питання, пов’язані з оптимізацією класифікації та постановки діагнозу ХОЗЛ», - каже академік Фещенко.
ХОЗЛ має сильний фізичний та емоційний вплив на тих, хто страждає на цю хворобу. При її прогресуванні з часом функція легень погіршується, істотно обмежуючи фізичну активність, заважаючи хворому жити повноцінним життям, впливаючи на можливість здійснювати щоденну активність у сім’ї та соціальні взаємодії. За словами Фещенка, фінансові втрати від ХОЗЛ в Україні не обчислюються, але, наприклад, в США цей показник сягає 780 млн доларів на рік.
Рання діагностика і лікування мають важливе значення, допомагаючи пацієнтам залишатися незалежними, запобігти виникненню ускладнень і загострень та поліпшити якість життя. Бажано регулярно, принаймні раз на рік, проходити спірометричне дослідження, яке, до речі, робиться абсолютно безкоштовно.
Спірометрія — це простий та інформативний метод дослідження функції зовнішнього дихання. Дослідження дозволяє виміряти об’єм дихальної системи, об’ємну швидкість повітряного потоку та їх співвідношення, життєву ємність легень, ємність видоху і вдоху, максимальну вентиляцію з метою виявлення хронічної бронхолегеневої патології, оцінити важкість захворювання та ефективність лікування.
«Найбільш ефективним заходом при лікуванні ХОЗЛ залишається припинення паління. Тому стандартним підходом при ХОЗЛ має стати: вимога покинути звичку палити, і одночасно мусить проводитись базисне лікування, яке знімає задишку, запалення, полегшує дихання, - зазначає академік Фещенко. – Наразі, найбільш ефективними засобами для лікування ХОЗЛ є холінолітичні препарати».
