Пряму кишку оточує невелика кількість жирової тканини - біляпрямокишкової клітковини. Її запалення інфекційного характеру називають парапроктит. Парапроктит буває гострий і хронічний, пише Lady.tochka.net.
Гострий парапроктит - вкрай неприємне захворювання, що виникає при розвитку запального процесу і нагноєння в тканинах, що оточують пряму кишку. Потрапляння в них інфекції відбувається через анальні залози з просвіту прямої кишки. Виникненню парапроктита найчастіше сприяє зниження імунітету, розлади випорожнення (діарея або запори), такі захворювання, як геморой, анальна тріщина, проктит.
Хронічний парапроктит проявляється у вигляді свищів біляпрямокишкової клітковини при нелікуванні гострого захворювання.
Парапроктит розвивається після проникнення різних видів мікроорганізмів і грибів у біляпрямокишкову клітковину. Як правило, інфікування відбувається кількома видами збудників, але головним «диригентом» цього оркестру виступають мікроби, які розмножуються в умовах повної відсутності кисню (анаероби).
Через особливі залози, розташовані в ділянці заднього проходу, інфекція з просвіту прямої кишки проникає в навколишні тканини. Розвивається запалення, формується гнійник. Тому простий розтин гнійників зовні, без санації внутрішньої запальної ділянки, не призводить до стійкого одужання.
Симптоми гострого парапроктиту яскраві і з'являються одночасно, іноді після 2-3 днів незначної слабкості та підвищення температури тіла до 37°С. Проявляється гострий парапроктит підвищенням температури тіла (38-39°С), ознобом, сильними болями в ділянці прямої кишки без зв'язку з дефекацією. Часті симптоми гострого парапроктиту - розлади сечовипускання, безрезультатні позиви до дефекації і затримка випорожнення.
Хронічний парапроктит є результатом недолікованого гострого парапроктиту, тому симптоматика його найчастіше повторює симптоми гострого парапроктиту, проте їхня виразність зазвичай менша. При хронічному парапроктиті найчастіше розвивається параректальний свищ, який проявляється виділеннями в ділянку промежини сукровиці або гною. Постійні виділення сприяють подразненню шкіри промежини і виникнення свербежу.
Гострий парапроктит - це показання для оперативного лікування, причому в терміновому порядку. Утвореному в біляпрямокишковій клітковині гною нікуди вийти, тому гнійник поширюватиметься все далі і далі. Безпосередньо сама операція проводитися відразу після діагнозу. Під час операції робиться наркоз. Під час операції розкривається гнійник і видаляється весь гній. Після проведення операції лікарем призначаються спеціальні антибіотики, вітаміни, а також засоби, які підвищують імунітет. Найчастіше виникають повторні нагноєння. Але лікарі відразу попереджають про те, що, швидше за все, знадобиться друга, так звана радикальна операція. Саме вона, виконана після того, як гнійник повністю зажив, гарантує вже повне лікування від цієї неприємної хвороби.
При несвоєчасному хірургічному лікуванні гострого парапроктиту можливий розвиток ускладнень.
