Експерти наголошують на необхідності запровадження такої системи платежів у закладах охорони здоров’я, коли примусові «благодійні» внески перетворяться на потужне і прозоре джерело фінансування закладів охорони здоров'я та потреб пацієнтів.
Про це експерти заявили під час прес-конференції в УНІАН.
Голова організації “Пацієнти України” Дмитро Шерембей зазначив, що українці звикли до того, що в лікарнях треба платити.
«Класичне питання: якщо вам рекомендують іти до лікаря, люди запитують, скільки йому потрібно дати», - сказав він.
При цьому, підкреслив експерт, багато українців не мають змоги платити за медичне обслуговування, а для них питання доступності медичних послуг може стати питанням життя.
«Передбачене у Конституції право на безкоштовну медицину ніхто не скасовував», - наголосив Шерембей.
Він зазначив, що при лікарнях існують певні фонди, які є закритою і незрозумілою системою. Таким чином, додав Шерембей, кількість коштів, які через них проходять, оцінити неможливо.
«Вони "очищають" гроші, неформально отримані у людини, яка до них приходить, запускають їх у цей фонд», - сказав експерт і додав, що при цьому не відбувається порушення закону, «все зшито білими нитками».
Шерембей наголосив, що громадські організації ініціюють протидію подібним механізмам і розробляють такий механізм, за якого пацієнт «легально будуватиме свої відносини з лікарями і медичними закладами» і розумітиме, що кошти точно підуть на потреби клініки, а не на «нову машину головного лікаря, ремонт у його кабінеті чи будинку».
Своєю чергою виконавчий директор благодійної організації «Світло надії» Максим Демченко зазначив, що, за даними опитування, яке проводилося серед жителів Полтави, 75% пацієнтів платять за гарантовану державою безкоштовну медицину.
Він наголосив, що пожертви не можуть бути примусовими, а подібні «брехливі» схеми, що діють у лікарнях, не спрямовані на розвиток системи охорони здоров’я і є принизливими для пацієнтів.
Крім того, Демченко зауважив, що існуюча система не дозволяє відстежувати, кому саме пацієнт платить свої гроші і на які цілі вони будуть витрачені.
Експерт відзначив, що нинішня ситуація вигідна всій системі охорони здоров'я та лікарям.
«Чиновники системи охорони здоров’я мовчать, головний лікар задіює будь-які способи для того, щоб нібито як залучити кошти», - сказав він.
За даними Демченка, у середньому із зібраних «благодійних» внесків лише 16% коштів дійсно йдуть на потреби лікарень, інші «в нікуди».
Він підкреслив, що ситуація, яка склалася, не дає можливості для розвитку системи охорони здоров’я.
«Якщо вже створені схеми із залучення із пацієнтів грошей, то вони повинні бути повністю прозорі і спрямовані повністю на розвиток охорони здоров’я», - наголосив Демченко і додав, що в іншому випадку потрібно припинити обманювати людей, говорячи, що в Україні медицина є безкоштовною.
Виконавчий директор громадської організації «Інститут аналітики та адвокації» Юрій Нестуля наголосив, що, за даними дослідження, не існує практики підзвітності, щоб дізнатися інформацію щодо залучення колосальних коштів, які платять у лікарнях громадяни.
Так, згідно із проведеним у 2013 році дослідженням «Інститутом аналітики та адвокації», полтавчани щороку сплачують близько 120 млн грн за лікування у вигляді неофіційних платежів: «подяк» лікарям, примусових «благодійних» внесків до лікарняних фондів, останні з яких становили близько 16,5 млн грн, з яких лише 2,6 млн грн дійшли на потреби лікувальних закладів.
Нестуля повідомив, що подібні дослідження проводяться на території інших регіонів, зокрема, у Сумах та Чернігові.
«Попередні дані показують, що люди платять у лікарнях, і їх дуже цікавить питання того, куди ці кошти витрачаються. Байдужих до цього - доволі малий відсоток», - сказав він.
Вихід із даної ситуації експерти бачать у забезпеченні сфери медицини необхідним фінансуванням та впровадженні практики підзвітності.
«Практика, яка зараз працює у Полтаві: між обласною лікарнею і фондом, який працює на її території, було укладено договір про спільну діяльність. В рамках цього договору і фонд, і лікарня беруть на себе зобов’язання публічно звітувати за кошти, які були зібрані, і гроші, які були передані лікарні. Найголовніше – це подальші шляхи їх витрачання», - повідомив Нестуля.
Таким чином, додав він, у лікарні можна буде побачити детальний звіт щодо рівня забезпеченості закладу певними ресурсами.
Крім того, керівник програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Олена Кучерук відзначила, що тих коштів, які в Україні виділяються на сферу охорону здоров’я, «цілком би вистачило на забезпечення адекватної і якісної медичної допомоги», зважаючи також на кошти, які сплачуть самі пацієнти.
«Ми платимо за медицину двічі: кошти з наших кишень, які ми приносимо в лікарні і лікарям, але бюджетні кошти - це теж наші кошти, це податки, які ми сплатили з наших зарплат», - наголосила експерт.
«Вже сьогодні половина видатків на охорону здоров’я – це кошти громадян, сплачені із особистих сімейних бюджетів», - сказала вона і додала, що більше половини усіх коштів «відмивається» і надходять до кишень тих людей, які цим займаються, а на охорону здоров’я ідуть «копійки».
Кучерук також повідомила, що Міжнародний фонд «Відродження» і програма «Громадське здоров’я» в рамках нової стратегії розпочали велику програму по боротьбі з корупцією в усіх сферах, в тому числі у сфері охорони здоров’я.
Вона додала, що протягом поточного та наступних чотирьох років експерти надаватимуть широку підтримку організаціям, ініціативам та аналітичним центрам для того, щоб відстежувати, як здійснюється управління фінансами та державні закупівлі.
