На сході України у боях задіяні майже півсотні лікарів Житомирської області, двоє загинули.
Про це кореспонденту УНІАН сьогодні повідомили у департаменті охорони здоров"я Житомирської облдержадміністрації.
Згідно повідомлення, наразі боронять Україну 44 представники лікувальних закладів області.
Це - лікарі Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського, Житомирського обласного перинатального центру, центральної дитячої міської лікарні Житомира та інших закладів.
Особливо потрібні на сході України хірурги й анестезіологи, зазначають в облдержадміністрації.
Чимало медиків не чекали на повістки із воєнкоматів, а виявили бажання боронити країну добровільно. Задля цього декому навіть довелося пройти курси з нової спеціалізації лікаря-анестезіолога.
За словами лікарів, спочатку у зоні АТО вони займались суто лікувальною справою: основними патологіями були бронхіти, пневмонія, розтягнення, кілька травм. Тепер же медики Житомирщини рятують життя та здоров’я сотень бійців. Але й серед них не минулося без втрат – влітку на сході України в АТО загинуло два медики.
Так, в АТО загинув капітан, керівник медичної служби, 29-річний Дмитро Герасимчук. Із рідного Новограда-Волинського на схід України Герасимчук поїхав на початку травня цього року. У зоні АТО він керував медичною службою другого батальйону тактичної групи. За час військових дій медик врятував десятки життів. Капітан медичної служби загинув від осколкового поранення під час обстрілу базового табору українських військових. Неподалік Луганська у намет із червоним хрестом влучив мінометний снаряд.
Дев’ятнадцятого липня також на Луганщині загинув ще один житомирський вояк-медик - 20-річний Артур Пушанко. Його група потрапила у засідку під час виконання бойового завдання по знищенню блок-поста терористів. Закінчивши Житомирський інститут медсестринства, Артур призвався на строкову службу. Згодом на контрактній основі він залишився виконувати військовий обов’язок. Навесні 2013-го року Артур перевівся до першого аеромобільно-десантного батальйону 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади, де прослужив більше року. За словами його військових побратимів, Артур загинув від чисельних кульових поранень, прикриваючи від обстрілу свого підлеглого.
