Вчені з Університету Шеффілда спостерігали за 114 дітьми у віці 6-7 років. Добровольці брали участь у вікторині. Спочатку дітям задали прості питання, наприклад, якого кольору банани. Потім в учасників запитали, як звали персонажа мультфільму. Після цього дітей по черзі залишали в кімнаті з карткою, на звороті якої зеленим чорнилом було написано правильну відповідь. Також там була намальована мавпочка, пише meddaily.ru з посиланням на The Daily Mail.
Добровольців попросили не підглядати. Однак дослідники весь час стежили за дітьми, використовуючи приховану камеру. Потім фахівці протестували учасників, які відповіли правильно і сказали, що не підгледіли відповідь. Дітям задали питання, наприклад, чи вони могли вгадати, що зображено на звороті картки.
Добровольці, які підгледіли, але робили вигляд, ніби не знали, або спеціально вгадували неправильно, вважалися хорошими брехунами. Дітей, які видали себе своїми відповідями, дослідники віднесли до поганих брехунів. В контрольну групу увійшли учасники, яким дозволили підглядати. Всі добровольці виконали тести на вербальну і зорово-просторову робочу пам'ять.
Дослідження показало, що хороші брехуни впоралися з тестами на вербальну робочу пам'ять краще, ніж інші. Відмінностей в тестах на зорово-просторову робочу пам'ять не спостерігалося. Фахівці припускають: зорово-просторова пам'ять, судячи з усього, не має особливого відношення до вміння брехати.
