Кореспондент BBC Future Девід Робсон пояснює, чому знаки зодіаку не завжди є вигадкою.
Я народився у перший тиждень жовтня, і мій гороскоп стверджує, що я маю бути справедливим та урівноваженим, мужнім, але нерішучим.
Він навіть намагається описати мої зовнішні характеристики.
За словами одного астролога XIX століття на ім'я Рафаель, я "елегантний чоловік, з круглим вродливим обличчям, рум'яний в молодості, але з пересічною зовнішністю та схильний до шкірних висипів, які спотворять моє обличчя у старості". Я б образився, коли б не знав, що Зак Ефрон (американський актор – Ред.) і Гвен Стефані мають таку ж долю.
Навряд чи треба говорити, що наука вже давно спростувала такі пророцтва. Хоча одне психологічне дослідження 70-их років виявило, що зірки таки можуть впливати на певні риси характеру, пізніше вчені дійшли висновку, що це пояснюється виключно силою переконання.
Якщо, поки ми зростаємо, ми постійно чуємо, що ми маємо бути справедливими та чесними, впертими або пристрасними, то зрештою ми так і поводитимемося. Вчені вже давно довели, якщо людина й гадки не мала про свій гороскоп, вона не відповідатиме його пророцтвам.
Дійсно, докладні пророцтва гороскопів рідко відповідають реальності, але частка правди в них таки є. Протягом останніх кількох років вчені помітили, що місяць вашого народження, може передрікати вашу долю.Найбільш доведеним виявилося спостереження щодо школярів – діти, які народилися наприкінці шкільного року мають трохи гірші результати у навчанні, ніж їхні однокласники, що народилися на початку. Хоча ця різниця з роками звичайно вирівнюється.
Проте існують інші більш дивні закономірності.
Наприкінці 90-их Леонід Гаврилов з Чиказького університету виявив, що люди, які народилися восени, живуть довше. З того часу він підтвердив цей висновок багатьма дослідженнями довгожителів. Його остання праця стверджує, що осінні діти мають на 40% більше шансів дожити до 100 років, ніж народжені у березні.
Відкриття професора Гаврилова зустріли з недовірою та опором. "Люди, які не знайомі з останніми дослідженнями в цій галузі, сприймають ці висновки дуже скептично, вважаючи що вони пов'язані з астрологією, – говорить професор. – Проте коли ми публікуємо наші доробки у серйозних наукових журналах, експерти сприймають їх дуже добре".
Шрірам Рамагопалан з Оксфордського університету погоджується, що ця галузь зараз розвивається швидкими темпами. Він підкреслює, що ранні дослідження не мали достатньої емпіричної бази, тому важко бути впевненим у надійності їх висновків.
Дослідження останніх років робилися за участю десятків тисяч людей. Сам професор Рамагопалан вивчав медичні записи майже 60 000 пацієнтів в Англії. Це дозволило йому дійти висновків, що діти, народжені взимку або весною, мають більший ризик хворіти на шизофренію, депресію або біполярний розлад.
Згідно з вченими, пора року, в яку вам пощастило народитися, впливає також на ваш зір (зимові діти рідше інших мають короткозорість) та схильність до алергій (народжені влітку, страждають на імунні реакції значно рідше).
Щоправда, механізми, які стоять за цими тенденціями є трохи туманними.
Зміни в раціоні харчування та коливання інфекційних захворювань протягом року, дійсно, впливають на розвиток дитини, що може мати довгостроковий ефект на її здоров'я у дорослому житті. Навіть впливати на талант до бейсболу – професійні бейсболісти, частіше мають день народження восени, ніж весною.
Протягом різних сезонів ви зазнаємо дії різних алергенів. Навіть довжина світлового дня має значення. Що стосується зору, наприклад, дослідження показали, що періоди темряви допомагають регулювати ріст очного яблука. Таким чином, довгі літні дні можуть призвести до надмірного росту очного яблука, що спричиняє втрату фокусу. У той час як зимові діти рідше потребують окуляри.
Сонячне світло також впливає на вироблення вітаміну D. Те, що дефіцит цього вітаміну послаблює кістки і викликає рахіт, відомо давно. А ось нещодавно вчені також відкрили, що вітамін D важливий для розвитку імунної системи – що впливає на ризик алергії – та нервової системи.
"Дослідження на тваринах показують, що обмеження вітамін D під час вагітності має суттєвий вплив на неврологічні відхилення у потомства", – пояснює професор Рамагопалан.
Отже, низький рівень вітаміну D може впливати на розвиток мозку, що пояснює більш високий рівень психічних захворювань, таких як шизофренія і депресія, серед народжених у зимові місяці.
Це твердження все ще радше гіпотеза, хоча деякі результати досліджень з Данії доводять її вірність. Відразу після народження у кожної датської дитини беруть невеликий аналіз крові, який зберігається у сухому вигляді як свідчення стану їхнього здоров'я на момент народження. Аналізуючи ці дані у народжених у 80-і та 90-і, вчені підтвердили, що низький рівень вітаміну D при народженні сприяє розвитку шизофренії у дорослому віці.
Результати цих досліджень можуть хвилювати майбутніх батьків, які вважатимуть, що вони повинні планувати дату зачаття дитини. Але важливо пам'ятати, що тут мова йде скоріше про тенденцію, ніж про пряму залежність.
До того ж, професор Рамагопалан говорить, що ми можемо й самі корегувати вплив сезонів на організм. Наприклад, трохи підвищити норму вітаміну D для зимових немовлят.
Принаймні, результати цих досліджень дозволяють нам краще зрозуміти, наскільки різноманітні чинники, які визначають нашу долю. Очевидно, гени та виховання – це головні фактори. Але якщо щось настільки випадкове, як місяць нашого народження, може формувати наше психічне здоров'я і тривалість життя, те, які ще фактори можуть бути суттєвими для нашого життєвого шляху?
Можливо, наша доля й не визначається зірками, але ми тільки починаємо вивчати численні невидимі сили, які спрямовують наше життя з першого дня зачаття.
