І якщо вибір стоїть між їздою на велосипеді, плаванням і бігом, краще вибирати останнє, пише Здоров'я. Висновки вчених базуються на експерименті, проведеному за участю гірських бігунів-марафонців. У них заміряли рівень основних білків кісткової тканини (остеокальцину та P1NP) і гормонів (глюкагону, інсуліну і лептину) після 65 –кілометрового забігу в горах. Випробувані з контрольної групи не брали участь в гонці, але теж мали фізичне навантаження, щоправда, слабкіше за інтенсивністю. Результати показали, що в бігунів рівень глюкагону був вище, а інсуліну і лептину, навпаки нижче, ніж у "контрольних" піддослідних. Також у них були знижені показники остеокальцину та P1NP. При цьому в спокійному стані (до навантаження) професійні спортсмени мали більш високий рівень білка P1NP.
Вчені інтерпретують отримані дані так: бігуни витрачають більше енергії та ресурсів свого організму під час змагань, але це забезпечує чистий приріст здоров'я кісток у довгостроковій перспективі.
