Співробітники Астонського університету виявили можливий молекулярний зв'язок між ірисином, гормоном, вивільнюваним м'язами після фізичного навантаження, та процесом старіння, пишуть Подробности.
Ірисин здатний перепрограмувати жирові клітини, змусивши їх витрачати енергію, а не запасати. Це прискорює метаболізм, захищаючи від ожиріння і діабету 2-го типу.
Тепер же доктор Джеймс Браун і його колеги з Астонського університету довели зв'язок між концентрацією ірисину і довжиною тіломерів (кінцевих ділянок хромосом, що скорочуються в міру старіння).
Учений з'ясував: люди з найвищою концентрацією ірисину мали більш довгі тіломери. З цієї точки зору, критично важливо зберігати фізичну активність протягом усього життя.
Також було не раз доведено, що тренування здатні побороти процес розумової і фізичної деградації, пов'язаної зі старінням.
