Згідно з даними статті,опублікованимиої в журналі BioEssays, такий ефект пов'язаний із захисним механізмом, який допомагає організму вижити для подальшого розмноження.
При обмеженні надходження в організм калорій відбувається скорочення витрати енергії і уповільнення інтенсивності обміну речовин, в результаті уповільнюється старіння і збільшується тривалість життя, що науково підтверджено численними дослідженнями. Ще в 1930-ті роки американським біохіміку і дієтологу Клайву Маккею (Clive Maine, McCay) вдалося шляхом обмеження надходження калорій в організм лабораторних щурів більш ніж у два рази подовжити термін їх життя. Щур, який прожилав в ході експерименту довше всіх інших, досяг віку 1800 днів, що приблизно відповідає людському віком 200 років. Після цього було проведено безліч інших досліджень на лабораторних мишах, щурах і приматах, які підтвердили зв'язок обмежень у харчуванні зі зниженням частоти захворювань (наприклад, раку) в літньому віці і збільшенням середньої тривалості життя.
Згідно новому дослідженню, проведеному вченими з університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї, збільшення тривалості життя не безпосередньо залежить від низькокалорійної дієти, а лише опосередковано пов'язане з нею. Автори відзначають, що в умовах дикої природи збільшення тривалості життя при низькокалорійній дієті було б малоймовірно, так як обмежений раціон харчування ставить під загрозу здатність імунної системи боротися з інфекціями і призводить до зниження м'язової сили, необхідної для того, тікати від хижаків. Крім того, тварини в дикій природі зазвичай не живуть так довго, щоб у них могли розвинутися такі патології, як рак.
Тим не менш, показано, що обмеження в харчуванні мають зв'язок з збільшенням використання запасних поживних речовин в клітині і підвищенням рівня репарації ДНК при її пошкодженні.
За нової теорії, ефект подовження життя при обмеженому харчуванні пов'язаний з дією захисного механізму, який допомагає організму вижити для того, щоб він міг внести свій внесок у генофонд популяції і залишити після себе потомство. При цьому тварини можуть обходитися меншою кількістю їжі, так як запасні поживні речовини (глікоген - основна форма зберігання глюкози в клітинах) переробляються і повторно використовуються.
Як вважають вчені, збільшення тривалості життя лабораторних тварин, посаджених на дієту з низьким вмістом поживних речовин, пояснюється саме підвищенням рівня внутрішньоклітинного метаболізму з використанням запасних поживних речовин, що уповільнює старіння і знижує ризик розвитку онкологічних захворювань.
