Група експертів з Британського кардіологічного фонду виявила докази того, що підвищене фізичне навантаження викликає у мишей молекулярні зміни в тих ділянках серця, які генерують серцевий ритм.
Це може служити поясненням того факту, що треновані атлети мають низький пульс у стані спокою і більше схильні до ризику серцевої аритмії.
Однак експерти вказують, що користь від фізичного навантаження все одно переважає можливий ризик.
Відомо, що спортсмени, які регулярно тренуються, знаходяться в хорошій фізичній формі. Однак імовірність виникнення аритмії підвищується з віком.
Фахівці вже давно висловлюють припущення, що тривалі тренування в таких фізично важких видах спорту як марафон і тріатлон призводять до загального уповільнення серцевого ритму.
Якщо у пересічних людей пульс у стані спокою коливається в межах 60-100 ударів в хвилину, у тренованих спортсменів він може знижуватися до 30 ударів і навіть менше під час сну, коли між скороченнями серця можуть виникати тривалі паузи.
Наприклад, у відомих велосипедистів Кріса Хоя і Мігуеля Індурайна пульс у стані спокою становив лише 30 і 28 ударів в хвилину.
Цей ритм серцевих скорочень визначається особливою ділянкою серця, який контролюється нервовою системою.
І тому вважалося, що низький пульс у спортсменів є результатом надмірної активності автономної нервової системи.
