Для доставки автори використовували ліпідні нанокапсули - ліпосоми. Вивільнення лікарських препаратів відбувається тільки після потрапляння всередину капсул ракової клітини. З'єднуючись, компоненти, що містяться у ліпосомах, стають активними і викликають руйнування пухлинних клітин.
Система доставки включала два типи ліпосом, одні з яких містили АТФ, а інші-комплекс, що складається з дуплексу ДНК і доксорубіцину. Завдяки присутності на поверхні ліпосом позитивно заряджених ліпідів та пептидів, капсули з ліками поєднувалися з раковими клітинами. Після цього вміст капсул потрапляв всередину клітин.
Взаємодія молекул ДНК з АТФ викликало руйнування їх комплексу з доксорубіцином і вивільнення ліків. Дія препарату призводила до загибелі ракових клітин.
Дослідники з двох університетів Північної Кароліни протестували розроблену ними методику доставки на лабораторних мишах, які страждали на рак молочної залози. Введення ліпосом з препаратом призводило до суттєвого зменшення розмірів пухлин у тварин в порівнянні з мишами, яким вводили доксорубіцин без допомоги ліпосом.
Автори пояснюють, що одночасне введення доксорубіцину і АТФ дозволяє домогтися більш швидкого вивільнення ліків, що робить терапію більш ефективною.
