У бактерій, які використовують при створенні вакцини, виявили унікальні послідовності ДНК. Після попадання в організм господаря (у даній роботі використовувалися миші) ці послідовності давали можливість відстежити реплікацію і розподіл бактерій по органам і тканинам і характер протидії імунної системи.
Були оцінені два види вакцин проти бактерії Salmonella enterica - жива і інактивована. Ця бактерія викликає тифоїдну лихоманку, нетифоїдну септицемію і гастроентерит у людей і тварин. Виникнення кількох резистентних штамів суттєво обмежило можливості антибактеріальної терапії, і створення вакцини представляється єдиною можливістю обмежити захворювання.
Живі аттенуйовані вакцини являють собою ослаблені форми бактерій або вірусів, які здатні стимулювати імунну відповідь. При їх використанні завжди існують сумніви щодо безпеки їх застосування у хворих з імунними порушеннями, наприклад, хворих на ВІЛ, туберкульоз або малярію. Інактивовані вакцини містять убиті або фрагментовані бактерії і віруси, вони безпечніші, але менш ефективні.
За допомогою нової методики було виявлено, що при використанні живої вакцини активуються як перша ланка імунітету - фагоцитарна, так і подальші, опосередковані Т-клітинами, які стимулюються і набувають здатність знищувати бактерії в крові і в тканинах. Інактивовані вакцини тільки стимулюють фагоцитоз і продукцію антитіл, а захисні форми Т-клітин не створюються. В результаті, вакцинація не запобігає бактеріємії.
Новий метод дозволяє значно більш точно оцінювати вакцини на доклінічному етапі розробки.
