З часом ми стаємо все більш дурними. Про це повідомляється в статті, опублікованій журналом New Scientist. У розвинених країнах, таких як Великобританія, Австралія і Нова Зеландія, відмічено зниження середнього коефіцієнта IQ, пише golovne.net.
Суперечки про інтелект досі будувалися на тому, що IQ є постійною величиною. Нове дослідження ще раз доводить, що це не так.
Стабільність балів IQ створює враження, що наш інтелект продовжує залишатися на одному і тому ж рівні, хоча насправді ми поступово стаємо розумнішими. Середньосвітовий IQ вже багато років становить приблизно 100 балів, хоча всім відомо, що рівень освіти зростає.
Ідея про те, що IQ є постійною величиною, реалізується в тестах для його перевірки. Найбільш серйозний наслідок такої політики полягає в тому, що труднощі у навчанні списуються на студентів, а не розглядаються як проблема освітньої програми. Але робота психологів - шукати нові способи навчання, а не нові способи покладати провину на учнів. Роберт Штенберг, один з провідних дослідників інтелекту, навіть назвав практику оцінки IQ «негативною психологією».
Ті, хто вважає IQ постійною величиною, ігнорують десятиліття досліджень в галузі прикладної психології. У 2009 році норвезькі вчені вивчили вплив збільшення тривалості обов'язкової освіти в Норвегії у 1960-х роках на два роки на середній рівень IQ. Виявилося, що кожен зайвий рік освіти додає до IQ приблизно 3,7 бала.
Більш пізні дослідження Джон Джонидеса і його колег з Університету штату мічиган показали, що у тих, хто проходив спеціальне навчання рішенню завдань, результати IQ теж зростали. Робота Айрона Броча з Ірландського національного університету в Мейнуті продемонструвала, що результат тестування IQ може бути серйозно збільшений за місяць інтенсивного вирішення завдань на мовні навички.
Безсумнівно, що концепція стабільного IQ потребує перегляду. У нас, звичайно, є обмеження в інтелектуальних здібностях. Але все те, що ми перевіряємо під час тестів IQ, залежить від соціальних навичок. Ці здібності можуть і повинні розвиватися.
