Найкращим міністром охорони здоров’я у відповідальній державі може бути тільки прем‘єр-міністр

Зараз я готую доповідну Президенту щодо різкого зростання рівня туберкульозу у дітей... Усі лікарі знають, що у Феофанії не лікують... Інтерв’ю

Валерій Івасюк – донедавна заступник міністра охорони здоров’я - чи не єдиний з урядовців другого ешелону, що працював і в помаранчевому і у синьо-білому урядах. З приходом у міністерство нової команди, його змушували написати заяву “за власним бажанням”. Івасюк відмовився. Тому його посаду просто ліквідували.  Екс-урядовець Валерій Івасюк дав інтерв’ю УНІАН.

Валерію Петровичу, в Україні знову новий уряд, і медична галузь знову має нового, вже четвертого за останні три роки, керівника МОЗ. Чи чекати людям поліпшення ситуації в охороні здоров’я? Які Ваші передчуття? 

Практика цивілізованої Європи, до якої так горнеться Україна, при зміні урядів її країн полягає, передовсім, у тому, що новий політичний керівник кожної сфери державного управління приходить у своє відомство із вичерпним алгоритмом дій для досягнення головної мети, яку визначив для нього новий Уряд і його глава. Що є у нашому випадку? Під час представлення міністра Князевича його шеф – віце-прем‘єр Васюник та і сам новопризначений міністр  назвали інтегральну ціль національної охорони здоров‘я – за 5 років середня тривалість життя в Україні має збільшитись на 3 роки. За своєю арогантністю та претензіозністю ця ціль перевищує політичний фетиш Тимошенко – повернути громадянам їх вклади на радянських ощадних книжках.

Єдиним критерієм достовірності цілі є її реалістичність. Якщо це не так – ціль є авантюрою. Отже маємо  конкуренцію двох політичних домінант напередодні президентських виборів.

Свого політичного зиску Тимошенко вже досягла незалежно від кількості інфарктів, інсультів та смертей в чергах виснажених бідністю та хворобами старих людей за своїми знеціненими  тисячами та незалежно від того, чи взагалі втрачене буде повернуто сповна. Вартість стрижня передвиборчої програми Тимошенко – 20 млрд. гривень. Для виконання обіцяного Тимошенко достатньо своєї власної волі і влади. Ніхто – ні політичні друзі, ні політичні вороги - не посміють стати їй на заваді. Не потрібно міняти Конституцію, чисельні закони, ламати через коліно традиції, усталені фінансово-правові взаємостосунки громадян і держави...

Тепер  про політичну домінанту Ющенка, яку оприлюднив, підкреслюю, саме міністр охорони здоров‘я Князевич – збільшити за 5 років тривалість життя громадян на 3 роки. Почну з азів знань про чинники здоров‘я. Його визначають на 90% три чинники – спадковість, довкілля, спосіб життя. Є ще один – четвертий чинник – це якість медичної допомоги. На нього припадає менш, ніж 7% впливу на здоров‘я популяції. Зупинюсь лише  на вкрай обмеженій характеристиці кожного із цих чинників у їх значенні для здоров‘я громадян України.

Перший – спадковість. Цього, 2008 року, Україна відзначає 75 років Голодомору 32-33 років. Головною політико-біологічною функцією цього вбивства Українського народу було знищення критичної маси здорового генофонду народу, носіїв еволюційно утвореного впродовж тисячоліть(!), витривалого до зовнішніх і внутрішніх патологічних впливів сукупного генотипу. Додаймо до цього війни та чорнобилі і отримаємо відповідь на запитання про ступінь реалістичності президентської політичної домінанти.

Другий – довкілля. Чим ми дихаємо, що їмо і яку воду п‘ємо? Споживаючи все це щодня, „дякуючи” за це все нашій рідній державі, ми так само усвідомимо реальність президентської політичної домінанти. Шкода, що українська Партія Зелених така безбарвна...

Третій – спосіб життя. Рівень наркотизації, алкоголізації, нікотинізації України, „епідемія” самогубств - все це свідчить про надзвичайно низьку мотивацію наших співвітчизників в принципі жити,  не те що вести здоровий спосіб життя. Кожен з мільйонів тих, хто палить, п‘є, вживає наркотики, кожен з тих, хто починає сумніватись в доцільності жити далі, якщо ще здатен, хай так само дасть собі відповідь про реалістичність президентської політичної домінанти.

Нарешті четвертий – якість медичної допомоги. За період з 1987 року було зруйновано цільну, гарантоздатну, результативну радянську систему надання медичної допомоги. Натомість маємо дезорганізовану, просякнуту корупцією, розшматовану по регіонах та відомствах медицину. Додаймо до цього рівень приниження українських медиків та якість сучасної медичної освіти і отримаємо остаточну і правильну відповідь на запитання, чи реальною є мета Президента Ющенка збільшити тривалість  життя народу на 3 роки вже за п‘ять років.

Якщо правдиво оцінити ступінь досяжності цієї мети, стає цілком зрозуміло, чому міністра Князевича не представила прем‘єр-міністр Тимошенко.

Таке враження, що вона знала те, про що мені сказав академік Юрій Кундієв після того як пройшло „обговорення” програми Уряду „Український прорив” в МОЗ 11 січня цього року. Оцінюючи коректність постановки задачі про збільшення тривалості життя міністром Князевичем перед МОЗ, Юрій Ілліч сказав: „Свого часу Генеральний директор ВООЗ сказав, що найкращим міністром охорони здоров‘я у відповідальній державі може бути тільки прем‘єр-міністр”. Як правильно і точно!

Тож доброго знаку, що в українській медицині будуть зміни, немає?     

Якраз під час призначення нового Кабінету міністрів в ЗМІ оприлюднили дані Держкомстату, що нас лишилося 46,4 млн (порівняймо - у 2002 році нас було 48 млн). Депопуляція відбувається шаленими темпами - як на війні. Тож з цього  мало би теж випливати, що міністра Князевича його відомству повинна була б представляти сама прем’єр Тимошенко, засвідчуючи свою увагу до здоров’я нації. Згадайте, як вона повідомляла про кандидата на посаду міністра охорони здоров‘я у Верховній Раді. На відміну від інших - дуже безбарвно і формально. Для неї ні ця особа, ні сфера, яку він очолює, не є домінуючими. Шкода, що Тимошенко не розуміє, що для неї рятувальним кругом, який утримає  її на гребені всенародної пошани, є круг з червоним хрестом - медицина.

Чи привів з собою міністр нову команду? Яка Ваша думка щодо нових призначень?

Нещодавно було звільнено заступника міністра охорони здоров’я - голову тендерного комітету МОЗ. На його місці – керівник “славнозвісної”  лікарні у Феофанії  пан Митник. Це призначення для мене особисто є знаковим. Підозрюю, що призначення на цю дуже привабливу посаду (якщо погодитись з тим, що останнім часом МОЗ працювало по-суті як каса, то це посада касира, що розпоряджається усіма грошима, нагадаю, що бюджет медичної галузі нині – найбільший за останні роки) є оплатою певних послуг. Пан Митник брав участь у якості керівника відомчої медичної установи у головному політичному дійстві минулого року – у дострокових виборах до Верховної Ради України.

Коли і яким чином?

Саме тоді, коли Президент видавав свої укази з дострокового припинення повноважень парламенту V скликання.

Епіцентром прийняття рішення, яке визначало долю Верховної Ради, долю Президента (як бачимо тепер і Тимошенко) та й в цілому долю політичної еліти України, був Конституційний суд. Секвестрація деяких членів Конституційного Суду, через нібито якісь корупційні чи аморальні дії, не призвела до очікуваного результату, потрібного Президенту. Був великий ступінь ризику, що Конституційний Суд хитнеться у бік захисту Конституції, незважаючи на політичну доцільність рішення Ющенка розпустити парламент. Щоб Конституційний Суд гарантовано був недієздатним, без кворуму треба було вивести кількох членів Суду з роботи “за станом здоров’я”. Тоді не потрібно було б добиватися переважної кількості голосуючих „за” чи „проти”. Важливо було не допустити кворуму. Існувала реальна вірогідність, що судді проголосували б за рішення, яке кваліфікувало б дії Президента, як неконституційні.

Одним з тих, хто у найвідповідальніший період для Конституційного Суду опинився у лікарні, був Віктор Шишкін. Це - людина, до якої я ставився і ставлюся щиро впродовж вже 17 років. Однак, коли у списках БЮТ я побачив прізвище доньки Шишкіна, я зрозумів, що Віктор Шишкін  відбував у Феофанії недаремно.

Ви гадаєте, що у госпіталізації судді Шишкіна не було потреби?

Я відвідував Віктора у лікарні. Ознайомившись з діагнозом, я переконував його звернутися до спеціалізованого центру з найкращими фахівцями у відповідній сфері, де діагностують і лікують подібні патології на найвищому рівні. Він відмовився. Хоча до кінця розмови майже схилявся до моєї пропозиції. Щодо обсягу, вчасності, та адекватності медичної допомоги, яку планували надати Шишкіну у Феофанії, я проконсультувався з провідними лікарями. На ці всі запитання я отримав відповіді, які переконали мене у певній „штучності” цієї госпіталізації. Лікування не було ургентним, тобто терміновим. Тоді я передзвонив до головлікаря Митника. Повідомив думку провідних спеціалістів щодо вчасності та способу лікування. Розмова була дуже жорстка. Бо Віктор - не байдужа для мене людина і його здоров’ям почали жертвувати задля досягнення політичної мети. Політикам було наплювати, чи своєчасне це лікування, як воно вплине на здоров’я у подальшому... Треба було просто усунути Шишкіна від виконання своїх обов’язків. Бо, якби Віктор просто створив кворум у Суді, хоча б на одну годину, я впевнений, що Суд прийняв би рішення не на користь Президента. І виборів не було б. Такою є роль цієї лікарні у дострокових виборах до Верховної Ради, та ціна відповідальності - людської та лікарської.

Ви говорили про це з самим Шишкіним?

Так. Я виклав йому усі ці міркування, все сказав відверто. Заперечень у нього не було.  Він просто дивився мені в очі. І тепер, коли народним депутатом у складі фракції БЮТ у парламенті є його дочка, говорити про моральність довкілля, у якому приймалося рішення про дострокові вибори у Верховну Раду годі. Це і є „медичні” аспекти дострокових виборів 2007 року.

З Вашої розповіді постає така картина, що ніби у Феофанії далеко не світовий рівень надання медичної допомоги. Думаю, не один “маленький українець”, маючи проблеми зі здоров’ям, мріяв би потрапити туди на лікування? Чи це просто черговий міф? 

Усі лікарі знають, що у Феофанії не лікують. Це – місце, де гарно відпочивати: там смачно годують, там – хороша природа, за тобою ходять, як за малою дитиною  - це перша функція Феофанії. Друга – там хороший морг, де добре готують померлого до похорону. Ця лікарня – останній путь. Туди вона проводжає дуже естетично.

Чи сталися ще якісь одіозні призначення у міністерстві?

Так. Першим заступником міністра – головним державним санітарним лікарем призначено Проданчука. Він є також дуже цікавою постаттю у світлі політичних рішень та президентських виборів в Україні. Проданчук – директор Інституту екогiгiєни та токсикологiї iм. Медведя. Це – провідний заклад, який був залучений у найвідповідальніший момент до експертиз про отруєння Ющенка . Головний висновок був таким, що українська токсикологія не здатна надати своєчасну всеоб’ємну кваліфіковану діагностику і лікування. І тому виїзд за кордон не сприймався, як вивіз  доказової бази за межі країни або як не логічна дія. Призначення Митника і Проданчука є однаковими за мотивацією.

Цікаво, як прощалися у міністерстві з кадрами минулого уряду?

Після представлення новопризначений міністр запросив усіх заступників до кабінету і закликав вчинити, за його словами, “по-джентльменськи” - написати заяви про звільнення. Лише я один відмовився це робити. Не писав такої заяви раніше, після увіщувань Поляченка та Табачника. І зараз писати не буду. Тому днями мою посаду постановою Кабміну просто  ліквідували. Як і посади двох перших заступників Міністра.

Чому мене звільняють, я можу лише здогадуватися. Усі мої намагання зустрітися з Князевичем закінчуються нічим. Мені хотілося б з’ясувати, чиє це рішення – самого міністра, Віце-прем’єра з гуманітарних питань, а чи може Президента. Переконаний, звільняти чи ні треба виключно за оцінкою професійної придатності. Я підготував  міністру аналітичний звіт про ефективність подолання соціально-небезпечних хвороб.

Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам, який я курую, хоч і створений „де-юре” у 2006, вдалося сформувати в умовах жорсткої протидії лише три місяці назад. Повноцінно працювати не давали. Проведений за місяць моніторинг, зокрема, щодо дитячого туберкульозу вразив. Зараз я готую доповідну Президенту щодо різкого зростання рівня туберкульозу у дітей та термінову протидію цьому. Провівши обстеження на місцях, ми виявили, що після проби Манту дитину залишають бездоглядною. Що з нею далі, нікого не цікавить. За радянських часів, дитина навіть з умовно позитивним Манту бралася під опіку держави на усе життя. Тепер цього не робиться, бо повністю дезорганізовано протитуберкульозну службу. Попри шалений розвиток епідемії туберкульозу. І мені, як заступнику міністра, не дали її створити заново.

Вкрай загрозлива тенденція  із розповсюдженням ВІЛ/СНІДу. Нині маємо ситуацію, коли Україна „докохується” зі СНІДом. Смертельна хвороба добирає свої жертви за ті роки, коли було поставлено бар‘єр на шляху розповсюдження її статевим шляхом.

Коли був утворений Комітет з боротьби зі СНІДом з дуже ефективним правовим статусом  при Президентові України, ми встигли створити систему первинної профілактики СНІДу. І Україна була чи не єдиною країною у світі, де епідемія обминула статевий шлях розповсюдження. Нині ситуація змінилася - зростають показники зараження на ВІЛ-інфекцію саме через статеві контакти. Нові покоління українців мало знають про СНІД та безпечний секс. Сучасна молодь зростала в інформаційному вакуумі. Бо з 1998 року (коли розпустили Комітет), ніхто в країні не займався проблемою поширення ВІЛ-інфекції та первинною профілактикою.

Як Ви ставитеся до того, що Вас позбуваються? Можливо Ви тим і “незручний”, що виступаєте публічно?

Публічність є запобіжником корупційних і шкідливих дій. Спеціальна комісія Генеральної прокуратури України, що перевіряє діяльність МОЗу якраз після моїх чисельних виступів в ЗМІ про закупівлі недоброякісних ліків  і діагностикумів МОЗ, за місяць жодного разу мене ні про що не запитала.

За посаду нікого просити не буду. Мій принцип – ніколи не проси у сильніших. Самі попросять і запропонують. В будь-якому разі мені не звикати бути у подібному становищі. Але мовчати – не буду. Це моя громадянська позиція.

Шкода, що лишаються не закінченими багато термінових справ, які розпочав Президент з моєї подачі. У подоланні епідемій СНІДу, наркоманії та туберкульозу, реорганізації служби крові. Якби був створений Національний комітет з подолання соціально небезпечних хвороб саме як спеціальний орган державної влади та міжвідомчої координації і він почав би повноцінно функціонувати з чіткою вертикаллю відповідальності, як механізм концентрації усіх необхідних ресурсів держави, я би спокійно пішов у нікуди.

Ваше ставлення до того, що лікар  Раїса Богатирьова  очолила Раду Національної безпеки та оборони?

Раїса Василівна  – самодостатня як політик. Це - сильна і вольова особа. Коли я поздоровляв апарат МОЗ з зимовими святами, я висловив впевненість у тому, що призначення на посаду секретаря РНБО лікаря, колишнього міністра охорони здоров‘я гарантуватиме повсякденний акцент уваги РНБО на здоров‘ї народу. І така функція цього призначення перевищує усі інші політичні доцільності. Переконаний, якщо так буде, то Партія регіонів отримає від цього тільки позитивні дивіденди.

Розмовляла Наталія Максименко

УНІАН в Google News