Як вибрати доброго лікаря. 10 підказок

Кожен мріє, щоб його лікар був знаючим, співчутливим, чесним, уважним, відповідальним. Як знайти такого?

Кожен мріє, щоб його лікар був знаючим, співчутливим, чесним, уважним, відповідальним. Як знайти такого? Ось 10 підказок.

Визнаємо відразу: звичайно, щоб вийти на висококласного в усіх відношеннях фахівця, потрібна частка везіння. Можливо, це буде не другий і навіть не п`ятий лікар. Наберіться терпіння – воно вам знадобиться.

Але ознаки, за якими можна визначити хорошого лікаря незалежно від його спеціалізації, дійсно є. І навіть якщо вам не відразу пощастить знайти фахівця екстра-класу, принаймні, за допомогою наших 10 підказок ви завжди зможете розпізнати непрофесіонала і шарлатана.

1. Хороший лікар вислуховує вас, не поглядаючи на годинник і не перебиваючи нескінченними ”коротше”. Він вникає в нюанси не тільки вашої недуги, але і способу життя, характеру роботи, сімейної обстановки і спадковості – адже все це позначається на тому, як ви себе почуваєте.

2. Не відкидає зневажливо думку лікарів, у яких ви лікувалися раніше. Обов`язково враховує результати раніше зроблених аналізів і досліджень. Від лікаря, який не поважає своїх колег і образливо про них відгукується, краще відразу бігти.

3. Не рекомендує відразу модні засоби. Не нав`язує БАДів, що діють обов`язково “на клітинному рівні з 100%-вим зціляючим ефектом". Не прописує ліки, які потрібно купити обов`язково у визначеному місці і у певного продавця. Не посилає на модні наддорогі курорти і не заявляє, що лікує все – від онкології до алкоголізму. У будь-якому випадку хороший фахівець при щонайменшому вашому проханні або сумнівах підтвердить свою кваліфікацію свідоцтвами про достатні знання і підготовку.

4. Дає про себе розгорнені відомості, за вашим бажанням повідомляючи, який інститут і факультет закінчив, де спеціалізувався, підвищував кваліфікацію, про що написано в його статтях і дисертації. Якщо у пацієнта серйозна хвороба і можливі екстрені ситуації, лікар дає пацієнтові свій контактний телефон, за яким можна порадитися при форс-мажорі.

5. Не називає себе "вузьким" фахівцем. Дуже багато захворювань є прикордонними, вони насилу втискуються в прокрустове ложе однієї лікарської спеціальності і вимагають від лікаря широкого клінічного кругозору. У країнах з високорозвинутою наукою і соціальною сферою (наприклад, у Німеччині, Швейцарії, скандинавських країнах) відповідальні лікарі вчаться все життя. Зазвичай вони мають широкий профіль, але особливо глибоко спеціалізуються в 3–4 конкретних сферах. Наприклад, це може бути одночасно гастроентеролог, ендокринолог і фізіотерапевт або кардіолог, невропатолог, клінічний психолог.

6. Роз`яснює, чому робить ті або інші призначення, як, коли і навіщо слід приймати пігулки, проводити процедури. Причому робить це просто, мовою, зрозумілою вам. Ніколи не відмовляється відповісти на будь-які питання за схемою лікування. 

7. Не страждає лікувальним і діагностичним “техніцизмом”. Для добре навченого, логічно мислячого лікаря хорошої клінічної школи навіть довершена апаратура – тільки інструмент, джерело отримання допоміжної інформації про хворобу. Він не призначить лікування сліпо, грунтуючись тільки на результатах УЗД або томограми, але проаналізує, порівняє їх з результатами інших обстежень. При цьому він добре розбирається в медичних приладах, знає багато лікувально-діагностичних методів і прийомів, успішно їх використовує. 

8. Не ображається і не обурюється, якщо дізнається, що ви переперевіряете його діагноз і призначення у інших фахівців. Навпаки, бачивши ваші сумніви і коливання, сам може порекомендувати провести очний або заочний консиліум за участю незалежних фахівців з різних установ. 

9. Не цинік. Для нього пацієнт – не джерело "піастрів", а людина , яка страждаює. Хороший лікар не займається завуальованим здирництвом, не залякує: мовляв, якщо не почати негайно дорогого “авторського” лікування, хвороба призведе до важких ускладнень. Він не зловживає гаслами, що “лікує не хворобу, а хворого”: хворобу теж треба лікувати і симптоми усувати. 

10. Педантичний і делікатний у фінансових питаннях, користується послугами офіційного касира-адміністратора, уникає “чорного налу”. Не вимагає нічого, окрім пунктуально обумовлених сум.

Успіхів у пошуках!

 Євгеній Шапошников, доктор медичних наук

www.zdr.ru

УНІАН в Google News