Тут справджується знаменитий вислів Парацельса: "Усе є отрута, і все є ліки. Лише доза робить речовину і отрутою, і ліками". Коли людина споживає надмір солодкого, то підшлункова залоза змушена посилено працювати, виробляючи більшу кількість гормону інсуліну, щоб зменшити (нормалізувати) рівень цукру в крові і допомогти йому дійти до кожної клітини. Така тривала стимуляція виснажує цей орган, і його здатність виробляти природний інсулін погіршується, тобто розвивається цукровий діабет, і доводиться вводити інсуліни ззовні.
Якщо солодка їжа безперервно надходить в організм, то інсулін неспроможний допомогти засвоєнню глюкози. Тоді печінка згущує її у крапельки жиру, які день у день відкладаються по всьому тілу. Так наростає ожиріння, яке, у свою чергу, є ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і передчасної смерті. Учені дослідили: у тих країнах, де рівень смертності від хвороб серця і судин найвищий (285 на 100000 населення), цукру (рафінованого) споживають у середньому 118-136 г на добу, де найнижчий (28 на 100000) - 36 г (жовтого, нерафінованого).
