16 жовтня психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова приїхали в Святогірськ, щоб познайомитися з дітьми «Смарагдового міста», повідомили УНІАН у прес-службі Штабу.
«Сюди, в дитячий оздоровчий табір, влітку минулого року були евакуйовані діти-сироти з установ, розташованих на непідконтрольній Україні території Донецької області. У мирний час цей табір називали «Донецьким " Артеком» за можливість короткочасно оздоровитися в лісовій зоні і цікаво провести час і взимку, і влітку. Тепер «Смарагдове місто» стало постійним притулком близько 400 дітей від 3 до 17 років з дитячих будинків, притулків та інтернатів», – розповіла керівник програм і проектів Штабу Дар'я Касьянова.
Відтоді діти живуть тут. Зовні все добре. Діти вчаться у школі, одягнені та взуті, нагодовані. Але чи вони щасливі?
Читайте такожШтаб Ахметова почав надавати психологічну допомогу батькам-переселенцям в КиєвіЗа спостереженнями психологів всередині у них усе не по-дитячому: «виросту і підірву всі притулки, щоб діти не мучилися...», «це як на зоні... тільки для дітей...», «...цукерки нам дарують всі. Ми ненавидимо цукерки...», – говорять вони на першому ознайомчому занятті.
Перебуваючи тут півтора року, всі вони сумують за рідними містами і дуже хочуть повернутися додому. Серед них є ті, хто пережив обстріл, є свідки попадання снарядів у їх будинки, і навіть очевидці падіння Боїнга під Торезом. Один хлопчик, з величезними очима, захлинаючись розповідав про страшні речі – падаючі з неба руки, ноги... А через кілька хвилин вже доводив, що «в торезькому дитячому будинку було краще, там був улюблений директор, і дітей було небагато, а це як сім'я. А тут...».
Читайте такожДіти з буферної зони Донбасу отримають психологічну допомогу«Так, ці діти тепер в безпеці, але вони неодноразово травмовані. Якщо дитина пережила трагедію втрати сім'ї, будинку, була свідком активних бойових дій, змінила місце проживання, то, звичайно ж, вона потребує психологічної допомоги. Крім того, діти-сироти, проживаючи на великій території, не отримують достатньої кількості уваги, а їм це життєво необхідно. У деяких з них залишилися бабусі і дідусі на неконтрольованих Україною територіях, і приїхати до онуків не можуть. Діти втратили навіть можливість спілкуватися з нечисленними рідними», – стверджує Дар'я Касьянова.
– Ви з нами не залишаєтеся? – задають найважливіше питання діти психологам після заняття.
– Хочете? – тихо запитують вони, передбачаючи відповідь.
– Приїдете ще?! Всі ви так кажете, а самі їдете через пару годин, – не вірять діти.
Звичайно, Психологічна служба Штабу обов'язково приїде в Святогірськ, бо і дітям і дорослим «Смарагдового міста» необхідна психологічна підтримка. І це не одноразове групове заняття, а тривале консультування та реабілітація.
«Дітей-сиріт, в першу чергу, важливо навчити не відчувати себе жертвами, а ставити в житті реальні цілі на найближчий час, і до них йти. По-друге, в рамках програми «Сирітству – ні!» потрібно працювати над прилаштуванням таких дітей у сім'ю. І, крім того, необхідно навчити дітей і персонал закладу прийняти реальність і, адаптуючись до нових умов, жити повноцінним життям. Ці діти повинні отримати освіту і стати повноправними членами суспільства», – вважає Касьянова.
Незважаючи ні на що, ці діти продовжують мріяти. Один хлопець дуже просив психологів Штабу передати привіт і велике спасибі Рінату Леонідовичу за те, що допомагає людям. Сказав, що «в 16 років обов'язково стане футболістом Шахтаря». Кілька разів це повторив, переконливо і твердо, щоб йому повірили.
«І ми повірили. Ми віримо, що мрії дітей повинні збуватися», – говорить Дар'я Касьянова.
