Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Чи з`являться в українських аптеках інструкції про застосування лікарських засобів, надруковані шрифтом Брайля?

Відповідний законопроект, винесений на розгляд Верховної Ради, викликав запеклі дискусії серед людей із вадами зору та фахівців...

На розгляд Верховної Ради надійшов законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо використання шрифту Брайля в інструкціях про застосування лікарських засобів)». Незважаючи на нібито незаперечну користь ініціативи, документ викликав запеклі дискусії серед людей із вадами зору та фахівців.

Нагадаємо, що рельєфно-крапковий шрифт, названий на честь його винахідника — Луї Брайля, широко використовується незрячими всього світу для читання та писання тексту. Однак, із розвитком комп’ютерних технологій, у тому числі спеціальних голосових програм, які дають змогу людям із вадами зору користуватися майже всіма можливостями сучасної комп’ютерної техніки та Інтернетом, дедалі менше незрячих використовують «паперові носії» для отримання й передачі інформації, а відтак — втрачають навички читання «за Брайлем» або навіть не вчаться цього зовсім.

Незряча людина, отримавши документ «в електронному вигляді», може його легко «озвучити» з допомогою спеціальних програм-синтезаторів мови й прослухати, як і будь-яку текстову інформацію з Інтернету. Бурхливо розвивається ринок аудіокниг: величезна кількість творів, переважно художньої літератури, якісно озвучена професійними акторами й доступна в аудіо- та mp-3 форматах, тоді як за Брайлем книжок вже майже не друкують. Студенти на лекціях користуються цифровими диктофонами.

Втім, незважаючи на сказане, застосування брайлівського шрифту майже ні в кого не викликає заперечень. Але важливо зробити так, щоб «покращення законодавства» не тільки призвело до подорожчання препаратів через додаткові витрати виробників, а й принесло хоч якусь користь тим, для кого закон і змінюють.

Власне, законопроектом пропонується внесення двох змін, а саме:

1) зобов’язати виробників виготовляти із застосуванням шрифту Брайля п’ять відсотків від загальної кількості інструкцій до лікарського засобу;

2) при реалізації лікарських засобів інструкцію про застосування, що надрукована шрифтом Брайля, надавати споживачеві цього засобу на його вимогу.

Мусимо відзначити, що деякі виробники, навіть без спеціальних законів, уже давно пішли далі — наприклад, майже в кожній аптеці можна купити один із найпопулярніших препаратів індійського виробництва, на упаковці якого рельєфно-крапковим шрифтом надруковано назву ліків. Погодьтеся, дуже корисна річ, адже коли людина йде в аптеку купувати ліки, вона майже завжди знає, що й навіщо їй потрібно. А коли сидить удома і є необхідність ці ліки вжити, дуже важливо не помилитися й вибрати з «аптечки» саме той препарат. Але і тут є «але»: як, наприклад, друкувати назви на зовсім маленьких або м’яких упаковках? Адже є мінімальний розмір шрифту, що сприймається й

розпізнається пальцями людини, крім того, друкувати його можна тільки на досить цупких матеріалах.

Запропоновані ж зміни викликають низку запитань.

По-перше, навіть якщо буде розроблено дійові механізми контролю за дотриманням п’ятивідсоткової квоти, то як визначити, в якій коробці — спеціальна інструкція, а в якій — звичайна? За принципом акцій «зазирни під кришечку»? Як це робитиме провізор в аптеці, якого зобов’яжуть надавати незрячому споживачеві таку інструкцію, уявляєте? Якщо навіть в аптеку й надійде випадково п’ять відсотків препарату з брайлівськими інструкціями, він муситиме відкрити 20 упаковок, щоб знайти одну таку інструкцію!

По-друге. Не всі незрячі знають шрифт Брайля, а люди з ослабленим зором — і поготів! І це не тільки інваліди, а майже всі пенсіонери, офісні клерки, що «посадили» зір комп’ютером, і т.ін. А ви бачили, яким кеглем написані майже всі лікарські інструкції? Якщо у вас не стовідсот-ковий зір, то вже проблемно прочитати такий шрифт, а у стані хвороби, коли найчастіше використовуються ліки, — тим більше!

Дозволимо висловити декілька зауважень та пропозицій із порушеної тематики.

На нашу думку, було б дуже добре, якби: а) норми нового закону забезпечили задоволення потреб людей із вадами зору; б) від їх впровадження виграли й інші громадяни, так би мовити — «умовно здорові»; в) вони не викликали значних заперечень у виробників та істотного подорожчання ліків; г) виробники були зацікавлені у виконанні цих норм; д) ці норми давали державі можливість запровадити дійові механізми контролю за дотриманням відповідного законодавства.

Змоделюймо таку суто побутову ситуацію. Ви — людина з нормальним зором, сидите вдома, і раптом у вас щось заболіло. Пам’ятаєте, що в «аптечці» нібито були якісь ліки від цієї хвороби, знаходите пігулки без упаковки та інструкції, читаєте назву, але маєте сумнів щодо застосування. Що ви зробите? Напевне, одним із варіантів відповіді на це запитання може бути: «Комусь зателефоную!». Знайомому лікареві, бабусі, яка про ліки «знає все», ще комусь… А якби була можливість зателефонувати не «комусь», а в спеціальну інформаційно-довідкову службу?

Відтак, перша наша пропозиція — запровадити інформаційно-довідкову службу з питань застосування лікарських засобів. Звичайно, вона має бути, по-перше, безплатною й цілодобовою; по-друге — державною або ретельно контрольованою державою; крім того, номер має бути єдиний по всій Україні, добре розрекламований і тому широковідомий. Це може бути або «послуга 8-800…», або звичайний короткий, дво- чи тризначний номер, як «01», «02» і т.ін. На додачу — відповідний інтернет-портал. У разі запровадження цієї послуги можна зобов’язати всіх виробників надавати інструкції про застосування всіх лікарських засобів, а також обов’язково друкувати на упаковці номер «гарячої лінії».

Від запровадження цієї служби виграють усі: і медицина, бо менше громадян потраплятимуть у лікарню з отруєннями помилково вжитими препаратами, і самі громадяни, які загубили чи не змогли прочитати інструкцію, включно з тими ж незрячими. Та й виробники, здається, зацікавлені, щоб їхню продукцію використовували правильно.

Стосовно ж Брайля, а точніше — вигаданого ним шрифту, то його використання, на нашу думку, доцільне на самій упаковці лікарського засобу для написання назви та згаданого вище телефонного номера. Як ви знаєте, виробники ліків дуже страждають від фальсифікаторів і вживають різних заходів для «захисту» своєї продукції. Один із механізмів такого захисту — використання «дорогих» технологій при виготовленні упаковки. Малому фальсифікатору підробити таку упаковку дуже дорого через мізерні обсяги «виробництва», тоді як велика фармацевтична фірма замовляє величезні наклади поліграфії, через що вартість одиниці значно знижується. Однією з таких відносно дорогих технологій є так зване «тиснення», коли окремі малюнки, букви чи якісь інші елементи упаковки є рельєфними, випуклими. Застосовуючи цю технологію, одночасно можна нанести й брайлівські букви та цифри — назву препарату і номер «гарячої лінії».

Знову майже «самі плюси» — виробник таким чином бореться з фальсифікатором, від чого, крім самого виробника, виграють держава і громадяни, а незрячий отримує можливість знайти за необхідності потрібні ліки. Навіть ті незрячі, котрі не знають рельєфно-крапкового шрифту або втратили навички його використання, можуть запам’ятати комбінацію рельєфних символів. А інструкцію, знову ж таки, знайти в Інтернеті або прослухати, зателефонувавши за відповідним номером.

Михайло ІЗЮМСЬКИЙ

dt.ua

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку