Ухвалений парламентом закон, що спрощує реєстрацію ліків із розвинених країн в Україні, має зробити якісні ліки доступнішими / kaboompics.com
Проте цього закону навряд чи достатньо, аби ліки стали дешевшими для українців.
Наприкінці сесійного дня 31 травня 239 депутатів проголосували за зміни до закону "Про лікарські засоби" щодо спрощення держреєстрації лікарських засобів.
Якщо закон підпише президент, то термін реєстрації чи відмови у ній для усіх ліків скоротиться з місяця до 10 днів. А ліки, які зареєстровані компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, ЄС, дозволено реєструвати в Україні за спрощеною процедурою.
Закон з історією
Ухваленню закону в першому читанні й одразу в цілому передувала майже детективна історія із поданням у квітні, внесенням змін і, врешті, новим поданням.
Як пояснював перед поданням останнього варіанту законопроекту прем'єр-міністр Володимир Гройсман, намагання уряду зробити так, аби ліки із розвинених країн могли простіше і швидше постачатися на український ринок, наразилися на опір: "На кожному етапі в тих чи інших законах з'являється то якась кома, то якесь речення, то якесь слово, яке повністю викривлює суть законопроекту".
Як одне слово могло вплинути на весь закон - пояснює Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ "Пацієнти України". Вона пов'язує ці зміни із національними виробниками, що лобіювали свої інтереси:
"Все, що могли, вони робили на етапі погодження законопроекту. Текст законопроекту був змінений МОЗ. Повністю знівелювавши зміст законопроекту, вони внесли норму, яка звучала як "спрощеній реєстрації підлягають лише ті ліки, аналогів яких зараз немає в Україні".
Профільна асоціація "Виробники ліків України", що об'єднує провідні фармацевтичні компанії, офіційно підтримала спрощення реєстрації, але у повідомленні йшлося про редакцію законопроекту у поданні від 10 травня. На ухвалений парламентарями закон українські виробники поки що не відреагували.
Проте тепер, коли законопроект ухвалили у новій редакції, яку запропонували уряд і громадські організації, прем'єр дякує депутатам за підтримку. Він каже, що їхнє рішення, затверджене президентом, допоможе знизити ціни на ліки за рахунок конкуренції і підвищить якість за рахунок нових технологій: "Це буде означати, що ми в цій історії поставили крапку і будемо розвивати національне виробництво ліків в конкурентному середовищі. А це означає, що буде і ціна, і якість, і люди будуть мати доступ до абсолютно нової якості ліків".
Неоднозначні враження
Проте самі депутати дають неоднозначні оцінки. І знову справа - у кількох словах. У законопроекту є один серйозний недолік. Там йдеться про медикаменти, які зареєстровані в західних країнах. А потрібно, щоб мова йшла про ліки, які прописані у медичних протоколах.
Депутат від "Батьківщини" Олександра Кужель у коментарі УНН заявила, що голосування пов'язане із двома міфами: про подешевшання ліків, "що не має жодного відношення до цього законопроекту", а також про підвищення якості ліків. За словами пані Кужель, друге могло б гарантуватися не тільки тим, що ліки зареєстровані у розвинених країнах із суворою системою контролю, але й з використанням згідно із медичними протоколами.
Про те саме каже і перший заступник парламентського комітету з питань охорони здоров'я, депутат від "Радикальної партії" Оксана Корчинська: "У законопроекту є один серйозний недолік. Там йдеться про медикаменти, які зареєстровані в західних країнах. А потрібно, щоб мова йшла про ліки, які прописані у медичних протоколах", - заявила пані Корчинська в коментарі виданню "Обозреватель". Водночас, за словами депутата, цей недолік можна виправити, якщо грамотно виписати підзаконні акти.
Утім, у самому тексті законопроекту йдеться про лікарські засоби, які "зареєстровані компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, лікарського засобу, що за централізованою процедурою зареєстрований компетентним органом ЄС, для застосування на території цих країн чи держав ― членів ЄС".
На цьому ж наголошувала напередодні голосування і голова парламентського комітету з охорони здоров'я Ольга Богомолець. За її словами, законопроект дасть можливість відкрити кордони для справді якісних і необхідних пацієнтам ліків, зруйнувавши корупційні ризики, що досі існували із їх появою на ринку.
Доступність фізична, але не матеріальна
"Для пацієнта це добре, а чи добре це для фармацевтичних компаній - мене, якщо чесно, взагалі не хвилює", - каже Ольга Стефанишина.
Вона пояснює: "Склалася ситуація, коли пацієнти возять ліки у валізах з-за кордону, бо вони незареєстровані в Україні. Чому? Бо процедура реєстрації завжди була надто складною. Більше року українські чиновники перевіряли ліки, що вже були перевірені у країнах Євросоюзу, США, тощо. Тепер кількість ліків збільшиться, і пацієнтам не потрібно буде завозити їх у сумках, бо вони поступово отримуватимуть доступ до цих ліків тут".
Для пацієнта це добре, а чи добре це для фармацевтичних компаній - мене, якщо чесно, взагалі не хвилює
Ольга Стефанишина, БФ "Пацієнти України"
А от щодо зменшення цін через спрощення реєстрації, то процес буде не таким швидким, вважає виконавчий директор БФ "Пацієнти України".
"Ціни знизяться тоді, коли Кабмін ухвалить повний пакет дерегуляційних норм. Є багато речей, які треба і далі спрощувати", - каже Ольга Стефанишина. Серед таких кроків називає зменшення ПДВ на ліки з 7% до 0%.
Вона твердить, що громадські організації готові пояснити і урядові, і МВФ, чому в Україні, де близько 70% населення не можуть дозволити собі купити базові ліки в аптеці, вони не можуть обкладатися ПДВ. Крім того, треба далі спрощувати реєстрацію, умови постачання ліків і торгівлі, "тобто є низка норм, які потрібно втілити восени, аби взимку ціни на ліки почали знижуватися".
За підсумками 2015 року ринок медичних препаратів в Україні становив 42,6 млрд грн. проти 34,8 млрд грн в 2014 році. Проте у натуральному обчисленні ліків продали на 9% менше, а у перерахуванні на валютний курс - ринок "просів" на третину.
