Коліт – хвороба, що береться невідомо звідки

Коліт – хвороба, що береться невідомо звідки

Нервозність - один із симптомів хвороби...Коліт дає ускладнення...Як діагностують хворобу...Профілактики захворювання немає...

РОЗВИТОК ХВОРОБИ ПОВ`ЯЗАНИЙ ЗІ СТАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ 

Неспецифічний виразковий коліт - це хронічне запальне захворювання кишечнику, яке уражає слизову оболонку прямої та інших відділів товстої кишки. Виразковий коліт буває гострим та хронічним.

Ця хвороба поширена в Україні, як і в усіх країнах Європи. Помічено закономірність - що розвиненішою є країна, то частіше спостерігається неспецифічний виразковий коліт. В Україні на коліт хворіють приблизно 50 осіб на 100 тис. населення.

На сьогодні причину виникнення неспецифічного виразкового коліту, на жаль, ще до кінця не встановлено. Найбільш обґрунтованою є теорія про те, що коліт - це спадкова хвороба.

Розвиток виразкового коліту також пов`язують з інфекціями, а останніми роками - ще й з вірусами, паличкою паратуберкульозу. У 70-100% хворих на коліт спостерігається дисбактеріоз - порушення мікрофлори товстої кишки.

Розвиток хвороби тісно пов`язаний зі станом імунної системи. У таких хворих спостерігається харчова алергія на деякі продукти, зокрема, на білок молока. Порушується клітинний імунітет і розвиваються антитіла до власного ж організму. Внаслідок цього уражена кишка сприймається організмом як чужорідне тіло. У деяких хворих перебіг цього процесу настільки яскравий та стрімкий, що дуже швидко призводить до потреби хірургічного втручання.

Свою роль у розвитку хвороби відіграє й психогенний чинник. Неспецифічний виразковий коліт може розвиватися після значних стресів.

Як бачимо, медицині відома ціла низка чинників, що пов`язані з розвитком неспецифічного виразкового коліту. Однак пусковий механізм хвороби досі залишається невідомим.

НЕРВОЗНІСТЬ – ОДИН ІЗ СИМПТОМІВ ХВОРОБИ

Хвороба має загальні та місцеві симптоми. До місцевих належать кровотечі з прямої кишки, прожилки крові яскраво-червоного кольору в калових масах. Слизова оболонка стає вразливою, і навіть нетверді калові маси можуть ушкоджувати її, спричинюючи кровотечу. Уражена слизова оболонка прямої кишки виробляє більше, ніж зазвичай, слизу, тому він виводиться назовні разом із каловими масами.

У хворого порушуються випорожнення, розвивається діарея (пронос), особливо під час загострення виразкового коліту. Це зумовлено тим, що у разі виразкового коліту порушується процес всмоктування води у товстій кишці, в якій зазвичай всмоктується основна маса води, що надходить з їжею. Хворий відчуває біль у животі, переважно зліва, у вигляді позивів на дефекацію, але самого випорожнення не відбувається. Ці болючі позиви повторюються протягом дня з більшою чи меншою частотою.

Серед загальних симптомів неспецифічного виразкового коліту виділяють слабкість, зниження працездатності, втрату маси тіла внаслідок проносів і зневоднення організму. Хворий стає роздратованим, нервовим, у нього навіть може розвиватися депресивний стан. У деяких пацієнтів буває канцерофобія - страх захворіти на рак. Спочатку вражається товста кишка, далі - сигмоподібна, з часом хвороба "піднімається" вище аж до сліпої кишки.

Гостра форма виразкового коліту має раптовий початок і бурхливий перебіг. При цьому і місцеві, і загальні симптоми хвороби яскраво виражені. У хворого часті випорожнення, іноді до 20 разів на добу, невеликими порціями. Його турбує гострий біль у животі, може підвищуватися температура тіла (до 39°С). У хворого з гострою формою виразкового коліту на тілі можуть з`являтися висипи, розвиватися артрит, поліартрит, виразки в ротовій порожнині, змертвіння ділянок шкіри, переважно нижніх кінцівок.

Якщо вчасно не звернутися по медичну допомогу, хворий може загинути. Показник смертності за виразкового коліту гострої форми у разі його нелікування досить високий. У хворого на гострий виразковий коліт повна руйнація товстої кишки може відбутися дуже швидко - від 2 год. до місяця.

КОЛІТ ДАЄ УСКЛАДНЕННЯ

Серед ускладнень коліту - кровотечі з кишечнику. У разі прогресування хвороби можливий також розвиток токсичної дилатації - патологічного розширення прямої кишки. При цьому вона набуває вигляду труби, яка не здатна реагувати на подразнення. Далі розтягнена кишка може лише розірватися. Як наслідок - перитоніт (запалення очеревини) і летальний кінець. Якщо хворобу вчасно не виявити, згодом вона може зумовити розвиток раку.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ХВОРОБУ

За появи зазначених симптомів хворому одразу ж слід обов`язково звернутися до лікаря. Лікують хворобу гастроентеролог, хірург та хірург-проктолог. Хворий повинен обстежитися, бо й сама хвороба і її наслідки дуже серйозні. Пацієнт, у якого підозрюють коліт, повинен пройти комплекс проктологічного обстеження: огляд ділянки відхідника (анального отвору) та живота, пальцеве обстеження прямої кишки, ректороманоскопія, іригоскопія, фіброколоноскопія. У діагностиці ці методи доповнюють один одного.

Пальцеве обстеження прямої кишки - найпростіше, водночас, хоч і дивно, його інформативність дуже висока. За допомогою цього "дешевого" методу кваліфікований спеціаліст може виявити багато захворювань прямої кишки - пухлини, поліпи, тріщини, геморой, різноманітні фістули тощо.

Якщо запідозрили наявність виразкового коліту, обов`язково проводять іригоскопію, іригографію - рентгенологічне обстеження товстої кишки. Це дає змогу оцінити ступінь ураження кишки. Цей метод також допомагає відрізнити неспецифічний виразковий коліт від інших хвороб товстої кишки - хвороби Крона, пухлин, ішемічного коліту.

Найінформативнішим з усіх перерахованих є метод фіброколоноскопії - обстеження товстої кишки за допомогою світловолоконної апаратури. Він дає змогу побачити і точно описати картину хвороби на момент обстеження, а також одночасно взяти біопсію ураженої хворобою тканини товстої кишки.

Лікування виразкового коліту може бути консервативним та оперативним. На сьогодні є багато нових лікарських препаратів, які дають змогу лікувати хворобу консервативним шляхом. Старанне та скрупульозне лікування за допомогою препаратів дає добрі результати. Однак, якщо хвороботворний процес зайшов надзвичайно далеко, хворому може допомогти лише операція. Яким методом ліпше лікувати хворобу в кожного окремого хворого, може визначити фахівець. Самолікування неспецифічного виразкового коліту неприпустиме.

У разі неспецифічного виразкового коліту рекомендується дієта № 4: хворому потрібно вилучити зі свого раціону незбиране молоко, жирні, гострі, солоні страви, алкоголь. Слід споживати багато білків - нежирне варене м`ясо, рибу, нежирний домашній сир, а також сухарі з білого хліба, ненаваристі супи, бульйони, каші - гречану та вівсяну. Дуже добре вживати ядра волоських горіхів, бо вони містять багато таких поживних речовин, які потрібні хворому для одужання. У разі коліту рекомендується багато пити - по 1,5-2 л. на добу, оскільки під час проносів організм хворого втрачає багато води. Дозволяється пити слабку каву і чай.

Овочі та фрукти рекомендується вживати в помірній кількості, оскільки багато клітковини зумовлює проноси. А капусту слід вилучити з раціону. Дозволяється споживати солодощі, але також у міру. Вилучити солодощі потрібно лише в тому разі, якщо пацієнт хворий ще й на цукровий діабет. Бо нерідко у хворих на коліт розвивається недостатність підшлункової залози і діабет.

ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБИ НЕМАЄ

На жаль, профілактики цієї хвороби немає, бо точно невідомо, від чого вона розвивається. Водночас можемо радити профілактичне диспансерне спостереження тим пацієнтам, у яких уже є виразковий коліт, а також їхнім нащадкам. У разі легкої форми хвороби хворі спостерігаються в гастроентеролога, середньої чи тяжкої - у хірурга або хірурга-проктолога. Це означає, що раз на квартал пацієнт має обстежуватися, а обсяг обстеження визначає лікар.

ДОПОМІЖНІ ЗАСОБИ У ЛІКУВАННІ КОЛІТУ

1. 1 ст. л. насіння кмину залити склянкою окропу, настояти 30 хв., вживати по 1 ст. л. 3-4 рази на день як проносний засіб та при метеоризмі.

2. 1 ст. л. шишок вільхи сірої залити склянкою води, кип`ятити на малому вогні 10 хв., настояти 2 год., вживати по 2 ст. л. 3-4 рази на добу за 30 хв. до їди.

3. 80-100 г сушених шкірок кавуна залити склянкою окропу, настояти 30 хв., пити по півсклянки 4-6 разів на день.

4. 20 г сухих шкірок граната або 50 г свіжого граната з насінням залити склянкою води, кип`ятити на слабкому вогні 30 хв., процідити вживати по 2 ст. л. двічі на день.

5. 1/2-1 г розтертих на порошок коренів щавлю кінського на прийом при запорах.

6. 2 ст. л. кори крушини залити склянкою води, кип`ятити на малому вогні 10 хв., настояти 4 год., приймати по півсклянки на ніч при запорах.

7. 10 г плодів кмину, 10 г шкірки апельсина, 80 г кори крушини залити склянкою окропу, кип`ятити 20 хв., настояти 1 год., пити по склянці вранці і ввечері при запорах.

8. 1 ст. л. плодів черемхи залити склянкою окропу, варити 5 хв. на легкому вогні, настояти 2 год., процідити, вживати по 1/4 склянки двічі-тричі на день як в`яжучий засіб при проносах. Кісточки плодів повинні бути цілими, оскільки вони містять отруйну речовину.

9. 1 склянку неочищених зерен вівса кип`ятити 2 год. на легкому вогні, процідити, випити протягом дня при захворюваннях шлунково-кишкового тракту з проносами. Курс лікування 1-1,5 місяця, протягом року повторюють 3-4 рази.

При деяких захворюваннях кишечнику застосовують лікувальні клізми. Клізми з відварами трав стимулюють процеси загоювання слизової оболонки кишечнику, діють як в`яжучі, обволікальні, антиспастичні та антисептичні. Можна користуватись окремими травами або їхніми зборами.

Для того щоб зробити клізму з відваром однієї рослини - алтеї, бузини, календули, звіробою, насіння льону, шавлії або евкаліпту, беруть 1 ст. л. рослинної сировини, заливають 1/2 л води, доводять до кипіння та кип`ятять не більше хвилини.

Лікувальні клізми повинні бути теплими (30-35°С), за об`ємом не більше 200-400 мл. Хворому необхідно утримати рідину 10-15 хв., лежачи поперемінно то на спині то на лівому боці. Курс лікування клізмами 1-1,5 місяця (щоденно). Трави або збори рекомендується через 10-14 днів міняти.

Мирослав Криворук,

лікар-проктолог. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter