Дитячий туберкульоз в Україні – поза увагою держави?

Дитячий туберкульоз в Україні – поза увагою держави?

Діти в десятки разів вразливіші щодо ризику зараження і захворювання на туберкульоз...  У 2007 році істотно зросли випадки зараження серед дітей до 4 років... Найнезахищеніші - немовлята...

Дитячий туберкульоз в Україні залишається нагальною проблемою сьогодення. У 2007 році загальна кількість уражених  цією хворобою підлітків та дошкільнят, за даними офіційної статистики, зменшилася. Однак ситуація не сприяє появі оптимістичних прогнозів – із року в рік туберкульоз набуває все більш небезпечних форм і ставить під загрозу життя та здоров’я дітей, віком до 4 років. Одним із можливих шляхів  вирішення цієї  проблеми є підвищення уваги до неї, зокрема, покращення матеріально-технічного забезпечення протитуберкульозних закладів, стан яких на сьогодні далекий від ідеального.

 Туберкульоз залишається Ахіллесовою п’ятою України, незважаючи на те, що сьогодні довкола цієї проблеми спостерігається набагато менший ажіотаж, ніж, скажімо, п’ять – десять років тому. Не дивно, адже пік захворюваності на туберкульозу нашій країні спостерігався ще у 1998 році, після чого хвиля зараження почала неквапливо спадати, а з нею – занепокоєння  і обережність українських громадян. Між тим проблема, на жаль, від цього не втратила своєї актуальності і небезпеки. Спеціалісти констатують: в нашій країні до сьогодні зберігається стан епідемії туберкульозу. На кінець 2007 року  кількість померлих від цієї хвороби перевищила 10 тисяч чоловік, а кількість вперше виявлених хворих - 37 тисяч чоловік, що лише на 4,1% менше, порівняно із 2006 роком.  Як бачимо, позитивні тенденції не мають твердого ґрунту під ногами.

     На превеликий жаль, ця проблема подвоюється, коли мова іде про дитячий туберкульоз. Минулого року загальна кількість дітей, уражених хворобою, склала 2,5  тисячі. Кількість маленьких українців дошкільного віку з уперше виявленим активним туберкульозом - 621 людина, а  число захворілих підлітків – 603. Можливо, на перший погляд, в загальнодержавних масштабах ці показники не вражають, однак, за словами експертів, статистика захворюваності і смертності дітей від туберкульозу навмисне занижена, оскільки над цією групою встановлено подвоєний контроль та відповідальність.  «Проблема туберкульозу серед дітей є надзвичайно актуальною, оскільки діти в десятки разів вразливіші за дорослих з погляду ризику зараження і захворювання на цей недуг. За своїми анатомо-фізіологічними особливостями вони є найбільш чутливими до туберкульозної інфекції контингентами населення», - наголошує професор Ольга Білогорцева, головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання у дітей Національного інституту фтизіатрії  і пульмонології ім.. Ф.Г. Яновського АМН України. За словами спеціаліста, щорічний ризик розвитку туберкульозу у дорослої людини, інфікованої мікобактеріями (паличка Коха), складає 0,4%, а у дітей віком від одного до чотирьох років – 23%. Непокоїть те, що найбільш незахищеними є немовлята. Ризик розвитку туберкульозу у малечі віком до одного року – 40%. До речі, аналіз динаміки абсолютної кількості захворілих на туберкульоз дітей за віком і статтю дозволив констатувати у 2007 році суттєве збільшення випадків як серед хлопчиків, так і серед дівчат віком до чотирьох років.

Значно ускладнює ситуацію швидке зараження туберкульозом. За статистичними даними, кожна третя дитина підліткового віку, що страждає на цей недуг, виділяє мікобактерії туберкульозу. Тобто вона страждає «відкритою» формою, яка є найбільш небезпечною для оточуючих.  Варто відмітити, що на сьогодні кількість випадків із деструктивною формою туберкульозу серед дітей складає 14,3%, а серед підлітків – 32,4%. Кількість хворих з деструкцією в легенях значно перевищує кількість людей, у яких виявлено виділення бактерій. А це, за словами експертів, є прямим свідченням того, що в Україні проведення мікробіологічної діагностики перебуває на неприпустимо низькому рівні. Великі складнощі в нашій країні  виникають і з отриманням патологічного матеріалу, тобто мокроти у хворих дітей.  З одного боку, вже стало тенденцією зараження маленьких українців стійкими до медичних препаратів формами туберкульозу. В той же час, з іншого боку, дані про кількість хворих із мультирезистентним туберкульозом відсутні.

Дітей та підлітків із латентною формою цього недугу сьогодні в Україні 186 тисяч, і це вже, незалежно від масштабів держави і кількості населення,  є величезною проблемою.  Розвиткові хвороби значною мірою сприяє не лише брак уваги до цієї проблеми з боку держави, але й байдужість батьків. Багато хто впевнений, що їхня дитина цілком  захищена, а щеплення може їй тільки нашкодити. Спеціалісти зазначають, що саме така впевненість подвоює ризик, ступінь якого не залежить від достатку, соціального статусу та способу життя сім’ї, в якій росте дитина. Не обов’язково мешкати  у вогкому підвалі або катакомбах, щоб захворіти на туберкульоз. Далеко ходити не треба – у великих містах, наприклад, перебуває багато хворих мігрантів, які можуть заразити цим недугом дитину.  Годі говорити вже про дитячі садочки, школи, місця громадського харчування та міський транспорт. Варто зазначити, що пізніше, коли туберкульоз починає набувати активної форми, виявити його ознаки у дитини набагато важче, ніж у дорослої людини. Типові для останньої симптоми, як то лихоманка, рясне потовиділення вночі, поступова втрата маси тіла, у дітей можуть бути відсутні. А явний вісник сухот – кашель – ознака, яка з’являється запізно. На ранній стадії про наявність туберкульозу   у дитини свідчить підвищена втомлюваність, роздратованість, головний біль, зниження апетиту, набряк лімфатичних вузлів, тахікардія. У малюків – хвороба виражається через біль у черевній порожнині, збільшення розмірів печінки, підвищення температури.  Однак такі ж симптоми характерні і для  інших хвороб. Засвідчити те, що дитина страждає на сухоти може лише позитивна проба Манту – випробування чутливості організму до туберкуліну – у поєднанні із вище зазначеними  симптомами. Також, якщо мова іде про туберкульоз легенів, виявити хворобу допоможе обов’язкова флюорографія. Але і вона, і проба Манту є скринінговими обстеженнями, обов’язковими для всіх громадян. В той же час на пізній стадії ідентифікувати хвору дитину серед  інфікованих може лише аналіз мокроти на наявність у ній мікобактерій.

Однак ускладнює ситуацію той факт, що особливістю захворюваності на сухоти серед дітей, на відміну від дорослих, є співвідношення ураження легень та позалегеневого туберкульозу. І тут показники далеко не втішні. В 2007 році дане співвідношення становило 35% до 65%. Статистика свідчить, що у структурі захворюваності дітей на позалегеневий туберкульоз 74% складає туберкульоз органів дихання і 26% - туберкульоз інших органів. В останньому випадку найбільш поширені ТБ кістково-суглобової системи та периферичних лімфатичних вузлів. При цьому у дітей ТБ кістково-суглобової системи в минулому році зріс на 14%.

На відміну від дітей, у підлітків туберкульоз легенів у 2007 році склав 84%, а позалегеневий туберкульоз – відповідно, 16%. Згідно зі статистикою, на 14 адміністративних територіях захворюваність підлітків перевищила середній показник по Україні, що ж до дітей – показник перевищено у 13 областях. «Чорними» лідерами у цьому питанні стали АРК, Кіровоградська, Луганська, Херсонська і Рівненська області. Спеціалісти відзначають, що ступінь захворюваності на туберкульоз дітей та підлітків у місті і сільській місцевості суттєво не відрізняється.  

Між тим, відрізняється рівень та кількість лікувальних та профілактичних заходів у різних регіонах нашої країни. І це питання лишається одним із найболючіших в контексті дитячого туберкульозу. За останній рік  кількість дитячих туберкульозних лікарень залишилась незмінною. Самостійні стаціонарні лікарні функціонують лише у Луганській (стаціонар на 100 ліжок), Херсонській (100 ліжок) та Чернівецькій (25 ліжок) областях. У Києві працює стаціонар на 140 ліжок, середня зайнятість яких минулого року становила майже 296 днів. Наразі підготовлено до відкриття дитяче туберкульозне відділення у Кіровоградській області та вирішується питання про відокремлення дитячого відділення від дорослого у Хмельницькій області.

Що ж до санаторних закладів для дітей, їх мережа на кінець минулого року складалася із 51 закладу. Окрім недостатньої кількості протитуберкульозних лікарень та санаторіїв, великою проблемою є відсутність у багатьох областях консультативної роботи дитячого фтизіатра при центрах СНІДу. Між тим, за статистикою, останнім часом збільшується кількість хворих на туберкульоз серед ВІЛ – інфікованих дітей.

За словами Івана Григоровича Ільницького, завідувача кафедри фтизіатрії Львівського національного медичного університету мені Данила Галицького, саме такий контингент потребує підвищеної уваги. Експерт запевняє, що, окрім них, подвійного піклування потребують діти, члени сімей яких хворі на ТБ, а також особи з наявністю обтяжених соматичних факторів, як-то цукрових діабет, хронічні захворювання та ін.

Однак для цього Україні варто виправити цілий ряд помилок і вирішити низку питань, більшість із яких пов’язана з удосконалення та розширенням асортименту матеріально-технічного обладнання і лікувальних засобів для хворих дітей.  Не менш важливим аспектом є підвищення професійного рівня працівників загальної лікувальної мережі (педіатрів, сімейних лікарів, поліклінічних фахівців) щодо питань діагностики, лікування та профілактики ТБ за програмою післядипломної освіти.

Якщо ж питанню туберкульозу і надалі приділятиметься недостатньо уваги, наслідки можуть бути найсумніші. Україна повинна вийти зі стану епідемії або принаймні показати тенденцію до покращення ситуації. В іншому випадку під загрозою здоров’я нації.

Богдана Приходько

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter