УНІАН

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства охорони здоров’я, чиновники відомства разом з парламентськими комітетами та фракціями опрацьовують проект головного кошторису країни в частині фінансування системи охорони здоров’я.

Читайте такожГройсман вважає, що інвестувати в охорону здоров'я ще більше коштів неефективно

У МОЗ зазначили, що запропоноване фінансування медицини як частка загальних видатків державного бюджету складає 7,7%. Проект держбюджету на наступний рік пропонує збільшити обсяг медичної субвенції для регіонів на 2,4 млрд грн або на 5,3%.

Відео дня

Підкреслюється, що обсяг медичної субвенції було визначено без врахування видатків на оплату комунальних послуг медичних закладів. Передбачається, що їхня оплата здійснюватиметься за рахунок власних доходів місцевих бюджетів. З одного боку, залучення місцевих бюджетів до співфінансування медицини – це можливість збільшити фонд оплати праці, розширити закупівлю ліків та покращити харчування у лікарнях.

Читайте такожМОЗ відмінив штатні нормативи для медичних закладів

Водночас у МОЗ наголосили, що вважають цей підхід ризикованим, оскільки фінансові можливості громад є дуже різними. Зростання фінансового ресурсу місцевих бюджетів у результаті успішної фіскальної децентралізації у 2015 році сконцентроване здебільшого у містах, а також районах, що мають кращий доступ до транспортної та економічної інфраструктури. Для багатьох громад (переважно, це ізольовані сільські райони) виділення коштів на оплату комунальних послуг в медицині може виявитись складним завданням.

«Щоб запобігти виникненню кризових ситуацій, проект держбюджету передбачає виділення громадам наступного року 15 млрд грн стабілізаційної дотації для згладжування диспропорцій у їхній фіскальній спроможності», - наголосили у відомстві.

Разом з тим, МОЗ наполягає на тому, щоб у середньостроковій перспективі знайти більш стійке і ефективне рішення для фінансування медичних послуг на однаковому рівні для всіх громад – адже охорона здоров’я громадян є функцією, де за центральним урядом залишається повна відповідальність за забезпечення рівного доступу кожного громадянина до гарантованого рівня допомоги.