Вівторок,
22 серпня 2017
Наші спільноти

”Смертельні” уроки фізкультури: що думають міністри

Треба припинити радянську тоталітарну практику... Лише 30% дітей можуть виконати нормативи без ризику для здоров’я... Учителя фізкультури треба прирівняти до завуча...

1 жовтня на уроці фізкультури в Чернівцях померла 12-річна дівчинка. 3 жовтня у Запоріжжі – 15-річний юнак. 13 жовтня в Луцьку – 15-річний учень технічного коледжу. 1 листопада на змаганнях з таеквондо в Кременчуці загинув 13-річний хлопець з Дніпродзержинська. 4 листопада на Львівщині під час уроку фізкультури помер п’ятикласник. Ця сумна статистика лишень упродовж одного місяця приголомшила батьків, які бояться відпускати дітей на уроки фізкультури, учнів, які з острахом займаються спортом, і власне вчителів з фізичної підготовки, які проводять свої заняття згідно з розробленою програмою та затвердженими нормативами Міносвіти, сподіваючись, що трагічні випадки їх обійдуть.

Ця тема активно обговорюється на форумах: “Тут, мабуть, причин є багато: завищені нормативи, поганий медогляд, та й фізруки не завжди бувають “святі”... Мене, наприклад, найбільше вбивав крос. На уроках рідко давали такі навантаження, а потім зі всієї сили треба було бігти, нерідко й присмак крові був у роті після того, і кашель... Більше спорту дітям, більше агітації за здоровий спосіб життя, більше уваги в цьому питанні з боку можновладців і близьких... а то в нас тільки виборами й переймаються. А те, що “дітки” ні фіга не люблять побігати, пограти в спортивні ігри... вони краще по пивку й по цигарці... ось вам і здоров’ячко не те, судини слабкуваті, ну й гинуть на фізрах... Фізкультура – то рух, то здоров’я, так і задерев’яніти можна, сидячи над книжками та зубрячи формули з фізики”…

Чиновники не могли не зреагувати на такий ланцюг смертельних випадків на уроках фізкультури. 5 листопада уряд скасував постанову Кабміну від 15 січня 1996 р. №80 “Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України”. Юлія Тимошенко на засіданні уряду заявила, що кроси на уроках фізичної культури необхідно терміново заборонити, а дітей замість кросів завантажувати заняттями з ігрових видів спорту.

Хто відповідальний за смерть дітей? Батьки? Медики? Учителі фізкультури? Як надалі проводити уроки фізичного виховання? Ці питання порушувалися на спільній на спільній колегії трьох профільних міністерств – освіти і науки, охорони здоров’я і у справах сім’ї, молоді та спорту. Колегію проводив віце-прем’єр-міністр Іван Васюник.

Іван Васюник, віце-прем’єр-міністр:

9% УЧИТЕЛІВ ФІЗКУЛЬТУРИ НЕ МАЮТЬ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Серед урядових кіл поширена думка, що нинішній невтішний стан здоров’я українських дітей зумовлений так званими “об’єктивними факторами”: зміна способу життя, екологічні загрози, економічні проблеми та бідність, яка з цим пов’язана, недоглянутість. Але для людей, які сидять за цим столом і відповідають за цей напрям державної політики, така версія є неприйнятною.

П’ять дитячих смертей протягом лише одного місяця на уроках фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах та на змаганнях – це критична ситуація, яка потребує негайного професійного обговорення і термінового ухвалення відповідних рішень.

Я є категоричним противників кампанії (яка ще не розпочалася, але може розпочатися) щодо пошуку “винуватого”, коли в окремих висновках хтось намагається пальцями показувати – мовляв, головним винуватцем є вчителі. Така постановка питання глибоко помилкова. Винувата насамперед система, яку сформувала влада. Нам потрібна здорова дитина. Нам не потрібен механізм для виконання норм, тестів чи для досягнення рекордів.

Протягом останніх 10 років розроблено понад 50 нормативно-правових актів, що регламентують питання збереження здоров’я дітей. Годину треба, щоб їх перелічити.

Зараз готуються кадри вчителів фізкультури вищої освіти в 44 вищих навчальних закладах, з факультетами – 75. Готують 6,5 тис. фахівців при потребі – 2,5 тис. Але при цьому 79% з працюючих учителів фізкультури мають вищу освіту, 12% – середню спеціальну, а 9% – узагалі не мають спеціальної фізкультурної освіти.

Питання здоров’я – це не тільки питання вчителя, і не тільки питання влади. Якщо не буде сформовано через серйозну програму соціальної реклами розуміння батьків і молодого громадянина України бути здоровими, то ми ці негативні тенденції не зможемо перебороти самими програмами, намірами чи нормативно-правовими актами.

Іван Вакарчук міністр освіти і науки:

ТРЕБА ПРИПИНИТИ РАДЯНСЬКУ ТОТАЛІТАРНУ ПРАКТИКУ ЗРІВНЯЛІВКИ У ВИКОНАННІ НОРМАТИВІВ

За останні 6 років сталося 13 випадків зі смертельним наслідком під час навчального процесу з фізкультури. Аналізуючи причини, що призвели до трагедії, ми з’ясували, що лише в одному випадку причиною смерті стало травмування. 12 випадків – це наслідок серцево-судинних захворювань дітей. Виходячи зі стану здоров’я дітей і часто безвідповідального ставлення лікарів, робимо висновок, що система фізичного контролю та регулярних медичних оглядів школярів потребує радикального вдосконалення. Ці трагічні випадки також дають підстави стверджувати, що батьки мало знають про стан здоров’я своїх дітей. І навіть тоді, коли знають, не інформують про це школу.

Навчально-виховний процес на сьогодні включає понад 28 тис. учителів фізкультури. Більшість учителів фізкультури не готові працювати з учнями спеціальних медичних груп, кількість яких зростає. Кількість учнів, які належать до спеціальної медичної групи, на початок 2008 р. становила 4,2% від загальної кількості дітей. Зокрема, негативна тенденція зростання показників захворюваності спостерігається в Криму – 7,5%, Кіровоградській та Хмельницький областях (6%). Буває, коли вчителі висміюють, підбурюючи при цьому інших учнів, невдалі спроби окремої дитини виконати якусь вправу чи здати якийсь норматив. Це не просто аморально, це вже злочинно.

Міністерство своїм наказом від 6 листопада скасувало виконання вправ, які визначають рівень розвитку таких фізичних якостей, як витривалість та швидкість. Не здаватимуться нормативи, не проводитимуться змагання. Потрібно припинити радянську тоталітарну практику зрівнялівки всіх у виконанні єдиних нормативів. Виходом з такої ситуації може стати запровадження занять з фізичного виховання за відповідними секціями, так звані клубно-секційні заняття. У кожного студента є різні здібності, смаки, замилування. Хто захоплюється футболом чи волейболом, а комусь до душі заняття легкою атлетикою чи плаванням. Проводити такі заняття слід поза розкладом. Після нульової чи першої пари фізкультури, як правило, немає можливості прийняти душ, молода людина має дискомфортний, пригнічений стан, їй не до занять.

До режиму дня учнів початкової школи рекомендовано такі форми фізкультурно-оздоровчої роботи, як гімнастика на початку занять, обов’язкові фізкультхвилинки під час уроків, прогулянки на свіжому повітрі в позаурочний час, а також участь у фізкультурно-спортивних заходах, святах, змаганнях. Передбачається вилучити зі шкільної навчальної програми виконання деяких вправ з гімнастики, метання гранати, скорочення бігових дистанцій. У новій навчальній програмі збільшено обсяг часу на ігрові вправи, народні ігри та вивчення елементів спортивних ігор: футбол, волейбол, гандбол. Особливої уваги потребує проведення занять з фізкультури в дошкільних навчальних закладах та в початковій школі, де досить часто ці заняття замінюються, наприклад, математикою або підготовкою до свят.

За даними медичних обстежень і спеціальних опитувань, 9 з 10 студентів мають відхилення в стані здоров’я. На 100 студентів припадає 95 і більше різних захворювань. До 50% студентів перебуває на диспансерному обліку. Кожний п’ятий (а на гуманітарних факультетах навіть кожен другий-тертій) віднесений до підготовчої спеціальної медичної групи або взагалі звільнений за станом здоров’я від фізичних навантажень.

В деяких ВНЗ взагалі ліквідовують кафедри фізичного виховання. Має місце “комерціалізація” фізичного виховання. Є ганебні випадки сплати студентами за пропуски занять. Практикується навіть виставлення оцінок за оплату. Є викладачі які, встановлюють покарання–відпрацювання: пробігти навколо стадіону кілька кругів – 6 чи 10. Хіба це щось має спільне зі здоров’ям?

Кожна десята школа не має спортивного залу. А 40% діючих спортзалів не відповідають сучасним вимогам. Отже, близько половини школярів не мають можливості повноцінно займатися фізичною культурою.

Василь Князевич, міністр охорони здоров`я:

ЛИШЕ 30% ДІТЕЙ МОЖУТЬ ВИКОНАТИ НОРМАТИВИ БЕЗ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

Статистика надто трагічна... Батьки вважали дітей здоровими, відправили до школи, а вони звідти не повернулись. Є речі, які й медицина не спроможна виправити. Перші відповідальні за здоров’я дітей – це їхні батьки. У трьох із цих випадках і лікарів, і вчителів звинуватити важко. В одному випадку лікарі давали рекомендацію зменшити навантаження – правильну рекомендацію, але не прислухались...

Зараз проблема зі здоров’ям дітей лише поглиблюється. Найбільше занепокоєння викликає поширення серед дітей тяжких захворювань, які мають хронічний перебіг і призводять до інвалідності та смертності. Минулого тижня ми розглядали проблему зору. 70% дітей закінчують школу з порушеннями зору. Є групи, які взагалі підходять до сліпоти.

Аналіз, проведений ВООЗ і нашим інститутом з поведінкової орієнтації учнівської молоді, свідчить: серед опитаних учнів віком 15–16 років 25% вживали алкоголь раніш як у 13 років, 40% дітей 11–12 років пробували алкоголь, принаймні раз у житті вже були п’яними 20% шестикласників. 20–25% юнаків різного віку вперше закурили в 11 років або раніше. Серед дівчат 25–40% уперше закурили в 14–15 років. Наркотики вживали 8–26% серед молоді 13–16 років. Більша частина опитаних практикують фізичну активність менш як півгодини чи годину на тиждень. 75% на перегляд телепередач витрачають від однієї до чотирьох годин. 65–90% проводять за комп’ютером від півгодини до трьох годин щоденно. Близько 60% батьків і 40% матерів знають мало або зовсім не знають, як проводять вільний час їхні діти.

Розробка нормативів фізичного навантаження на уроках фізкультури має ґрунтуватися насамперед на показниках здоров’я дітей та можливостях дитячого організму їх виконати. За даними досліджень, лише 30% дітей можуть виконати нормативи без ризику для здоров’я. Тільки у 18–24% дітей процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів проходять сприятливо. Це дані серед дітей, які визнані здоровими, і не мають ніяких діагнозів.

В 11 тис. міських і сільських шкіл 14 областей бракує необхідних медичних приміщень. 4 млн. дітей не мають належної медичної допомоги.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту:

УЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ ТРЕБА ПРИРІВНЯТИ ДО ЗАВУЧА

Мене як міністра, як батька не влаштовують нинішні уроки фізкультури. Мене не влаштовує матеріально-технічне оснащення шкіл, навчальних закладів спортивним обладнанням, спортзалами.

Проблема трагічних випадків на уроках фізкультури була завжди. Причини різні. Тут не можна звинувачувати вчителів фізкультури чи когось персонально. Тут є проблема системного характеру. Ще у 2006 р. Міністерство сім’ї, молоді і спорту в держпрограмі розвитку фізкультури і спорту на 2007–2011рр. передбачило зміну системи фізичного виховання в навчальних закладах. Ми ще тоді ставили за мету скасувати нормативи, державні тести, які не відповідають найголовнішому завданню – формувати здорову дитину, давати можливість для її повноцінного розвитку.

Ми повинні забезпечити збільшення обсягу щотижневої рухової активності для учнів навчальних закладів мінімум до 10–12 годин. І не тільки в період занять у навчальному закладі, а й у позанавчальний час. Необхідно збільшувати кількість масових спортивних змагань на різних рівнях, спільно зі спортивними організаціями проводити майстер-класи з залученням провідних спортсменів нашої держави, проводити уроки з тих видів спорту, які цікаві для дітей.

Сьогодні більш соромно ходити на уроки фізкультури, ніж мати довідку про звільнення. Ми маємо випадки, особливо у великих містах, коли від уроків фізкультури звільнено до 38% учнів. Причина одна – брак моди, бажання, популярності уроків фізкультури й зацікавленості займатися спортом. Державні нормативи передбачали максимальне фізичне навантаження на дитину. Але це не потрібно для дитини. Уроки фізкультури мають носити оздоровчий характер. Не секунди й кілометри мають визначати рівень фізичної підготовки дитини, а саме фізичний розвиток: вага, зріст.

Необхідно забезпечити диференційований підхід до учнів на заняттях з фізкультури, зробити індивідуальним навчальний процес. Ми пропонуємо при підготовці фахівців з фізичної культури і спорту збільшити кількість годин на озброєння майбутніх викладачів біологічними, фізіологічними та медичним знаннями. На часі є актуальним проведення перепідготовки фахівців.

40% шкіл без спортзалів, 60% без відповідних якісних майданчиків для ігрових видів спорту, обладнання більшості шкіл теж сьогодні не витримує жодної критики. Реконструкція, ремонт, забезпечення спортивним інвентарем – це один з кроків.

Я не знаю, як там в ієрархії школи, але в моєму розумінні рівень відповідальності вчителя фізкультури має бути за рівнем оплати не нижча, ніж у завуча в школі.

Анна Ященко

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку