Фото: УНІАН

Як повідомили УНІАН у Міністерстві охорони здоров'я України, фахівці обговорили ситуацію щодо інфекційної захворюваності серед військовослужбовців та цивільного населення у зоні АТО, співпрацю відомств для запобігання інфекційних спалахів, а також для можливість оперативно реагувати та здійснювати профілактичні та протиепідемічні заходи.

Відео дня

Читайте такожУкраїна входить до п’ятірки країн світу з найвищими показниками поширення найнебезпечнішої форми туберкульозу

Фахівці підкреслили, що необхідно поглибити взаємодію між цивільними та військовими відомствами на територіях зони АТО та прилеглих областей 

За оперативними даними закладів охорони здоров᾽я, на Донеччині та Луганщині значно зросли показники захворюваності на туберкульоз легень та гострі кишкові розлади. Зокрема, у лютому 2017 року у Донецькій області було зафіксовано зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції, що майже на 80% перевищили минулорічні показники. Найвищі показники у містах Донецької області: Маріуполі, Краматорську, Селидові, Бахмуті, Авдіївці, Дружківці, Торецьку та Луганської – Рубіжному, Сєвєродонецьку, Старобільському та Кремінському районах. 

Фахівці підкрелили, що на підконтрольних територіях у Донецькій та Луганській областях епідемічна ситуація залишається керованою. Показники інфекційної захворюваності у Донецькій та Луганській областях у межах показників загальнодержавного рівня: жодного випадку особливо небезпечних інфекцій - холери, черевного тифу - не зафіксовано.

Ускладнення можуть виникнути через руйнування житла та об’єктів інфраструктури, дефіцит питної води та продуктів харчування належної якості, відсутність належних умов для дотримання правил особистої гігієни.

Читайте такожНа окупованому Донбасі зафіксовано факти торгівлі людьми та насильства над дітьми

Спеціалісти акцентують, що на територіях Луганської та Донецької областей знаходяться природні осередки лептоспірозу і туляремії, джерелом та переносниками яких є гризуни. При польовому розміщенні військ це може призвести до виникнення та розповсюдження цих захворювань серед військовослужбовців. Тому є потреба у комплексі дератизаційних заходів.

Серед питань, які розглянули учасники наради, спільні дії і контроль за осередками природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій, охоплення щепленнями військовослужбовців та цивільного населення, забезпеченість вакцинами.