Українки почали переймати моду європейок на народження дітей після 30 років. «У структурі народжуваності частка молодих мам зменшилася, а ось більш зрілих збільшилась. Частота народження дітей після 30 років за останні 7 років в середньому зросла в півтора рази», — розповідає завідувачка відділом проблем якості демографічного процесу Інституту демографії Ірина Палило, пише «ForUm». Старший співробітник відділу Світлана Аксьонова розповідає, що на 2001 рік на 1 тис. жінок віком від 35 до 39 років було 9 породіль, а віком 30—34 року — 28 породіль. Але вже на 2007 рік ці цифри зросли до 17 і 45 відповідно.
«Це пов`язано з тим, що багато жінок на сьогодні спочатку прагнуть здобути вищу освіту і побудувати кар`єру, а вже потім народжувати дитину», — говорить Курило. Надалі, за словами демографа, тенденція тільки зростатиме, а середній вік матері при народженні з роками збільшуватиметься. «В Україні середній вік для народження 26 років. У Германії — 29,5, у Франції — 29,7, у Фінляндії — 30 років. І українки наздоганятимуть європейок», — говорить Аксьонова.
Лікарі до такої моди відносяться з побоюванням, попереджаючи, що пологи після 30 років можуть зашкодити як здоров`ю дитини, так і здоров`ю матері. «Найоптимальніший вік для пологів — це 25—32. Коли жінка народжує після цього віку, у неї можуть посилитися гіпертонічні хвороби, цукровий діабет і, звичайно, їй складніше реабілітуватися. При пологах після 35 років в 3—4 рази збільшується вірогідність, що дитина з`явиться на світ з хворобою Дауна», — розповідає завідувач акушерським відділенням пологового будинку №2 Олександр Ярмола. А ось психологи дотримуються іншої точки зору. За словами психолога-консультанта Олени Чистякової, як матері такі жінки дбайливіші і багатші: «В той момент, коли вони народжують, вони точно знають, що ця дитина необхідна їм. Вони ніби з часом доходять до цього».
Мами визнають, що важливий чинник при рішенні завести дитину — фінансове благополуччя, адже «дітородних», яких виділяє держава, на все не вистачає. «Я давно хотіла дитину, але не наважувалася на такий крок доки не зрозуміла, що у мене вистачить коштів прогодувати, одягнути, вивчити його, — розповідає нам 35 літня Катерина, що народила свого первістка рік тому. — Я не жалкую, що народила пізно. Зате тепер мені не треба думати, за які гроші купити їжу й одяг, коляску й ліжечко».
