Вивчення генетики сну у лабораторних тварин привело до розуміння механізму людського сну, відкрило наслідки від його порушень. Нове дослідження в державному університеті Північної Кароліни показує, що плодова мушка запрограмована на сон з різною структурою.
Дане дослідження проводилося на 40 різних видах мухи дрозофіли. В середньому, чоловічі особини спали більше, ніж жіночі, також схиляючись до денного сну, і відрізнялися більшою активністю після пробудження. Жінки, у свою чергу, лягали спати частіше, тому більше піддавалися порушенням сну.
Вчені знайшли майже 1 700 генів, пов`язаних з характером сну у плодових мушок, повідомляють доктори Труді Маккей, Уїльям Нейл Рейнольдс (професор університету генетики і энтомологии), і доктор Сюзан Харбісон, вчений з лабораторії Маккея. Багато зі знайдених генів раніше не пов`язували зі сном.
Плодові мушки в межах кожного з 40 видів були гомозиготними, але відрізнялися одина від одної. Скляні труби з однією плодовою мушкою та її їжею поміщалися в машину, що використовує інфрачервоні датчики для контролю діяльності мух. П`ятихвилинна бездіяльність оцінювалася як сон.
Дослідження показало, що деякі гени впливають на тривалість сну. Перевірка мутацій в цих генах показала вплив на тривалість, а також були виявлені сукупності генів, що впливають на характер сну.
«Ми дізнаємося, як групи зв`язаних генів впливають на ту або іншу поведінку, і тепер бачимо зв`язок даних характеристик на молекулярному рівні», - сказав автор дослідження.
