Голос — це наше «я»

Тим, для кого розмовляти — так само просто, як і дихати, складно зрозуміти людей, котрі не можуть цього бажати через різні причини. Але голос можна відновити... Інтерв`ю з реабілітологом-фонопедом

У своєму романі «Тавро Кассандри» Чингіз Айтматов говорить про дар голосу як про незрівнянну можливість виразити себе, вимовити словами те, що відчуваєш, думаєш, що тебе хвилює. Особливо — якщо йдеться про негативні емоції. Герой його роману раптом приходить до висновку, що кити, які час від часу викидаються на берег океану, щоб померти, роблять це через те, що не можуть виразити свої емоції, пов’язані з негативним впливом людини на природу. Людям пощастило: у них є слово, мова, голос...

Тим, для кого розмовляти — так само просто, як і дихати, складно зрозуміти людей, котрі не можуть цього бажати через різні причини. Але голос можна відновити. Як правило, це вдається, вважає реабілітолог-фонопед, к.п.н., член президії Російської академії Голос, представник в Україні Тамара МИЛОЧЕНКО. Вона працює в Державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломийченка АМН України» (директор Інституту — Д.І. Заболотний) 40 років. Захистила дисертацію на тему: «Слухопротезування пізнооглухлих». А потім зайнялася роботою з відновлення пошкодженого голосу методом мовної фонопедії. Перші знання з фоніатрії та фонопедії вона отримала від свого вчителя д.м.н. В.А. Триноса, а після його смерті відточувала свою майстерність із к.м.н. Л.А. Триносом. Вони обоє мали дві вищі освіти — медичну й консерваторську — відділення вокалу.

За час роботи у Тамари Милоченко з’явилося багато учнів і з кожним роком множиться кількість вдячних пацієнтів. Можливість знову говорити надихає колишніх хворих на писання віршів. Їх у Тамари Григорівни — ціла збірка. З Тамарою МИЛОЧЕНКО — інтерв’ю про те, як зберегти таку важливу здатність людини, як говорити, і говорити красиво.

— Тамаро Григорівно, що таке голос, на думку фонопеда?

— Голос — це сукупність найрізноманітніших за частотою, інтенсивністю і тембром звуків, які видаються людиною за допомогою голосового апарату, тобто гортанню. Людський голос — явище унікальне. Це безцінний дар, завдяки якому людина отримує можливість виражати свої думки, спілкуватися з людьми, які її оточують, домагатися визнання у суспільстві, робити кар’єру. Але звукова енергія голосу невелика. Якщо людина безперервно говоритиме, вона лише за 100 років виробить кількість теплової енергії, необхідної для того, аби зварити чашку кави. Але для того, щоб голос було чути, голосовий апарат прийнято ділити на три частини відповідно до особливого функціонального призначення цих частин: гортань із голосовими складками, органи дихання є енергетичним відділом голосового апарату, резонаторна система — це верхні та нижні резонатори. За рахунок верхніх резонаторів (рот, глотка, ніс, додаткові пазухи носа — гайморові, лобові) голос стає дзвінким, легким, «польотним» і поширюється на велику відстань. За рахунок нижніх резонаторів (трахея, бронхи, легені, діафрагма) голос набуває сили, потужності і, як кажуть вокалісти, «металу». Колись одна оперна діва, народна артистка СРСР нам таку фразу сказала: «Метал у голосі — гроші у кишені».

— Чим відрізняється чоловіча гортань від жіночої?

— Довжина голосових складок у чоловіків дорівнює 20—22 мм, у жінок — 18—20 мм. Голосова щілина під час вдиху відкрита до 8 мм. Діапазон частот голосу чоловіка: бас — 80—340 Гц, баритон — 96—426 Гц, тенор — 128—512 Гц. Діапазон частот жіночого голосу: контральто — 170—680 Гц, меццо-сопрано — 216—864 Гц, сопрано — 5256—1024 Гц. Довжина голосових складок у тенора — 15—17 мм, ширина — 2,5—3 мм, у баритона — 17-20 мм, ширина — 3—3,5 мм, у басів — 19—22 мм, ширина — 3,4—4,5 мм.

— Які хворі потрапляють до вас на реабілітацію голосу, яка причина їхніх захворювань?

— Причин втрати голосу багато. Це і функціональні порушення: афонія — повна втрата голосу, дисфонія — часткова втрата голосу (паретична та спастична), мутаційна дисфонія, фонастенія.

До органічних порушень голосу належать парези, паралічі гортані, які бувають травматичними — наприклад, після операції на щитовидній залозі, легенях, серці, бувають після черепно-мозкових травм, після перенесеного грипу.

Парез або параліч голосових складок можна спостерігати при надмірному сміху, крику, при сильному надривному кашлі. (Швидкість повітря у трахеї досягає швидкості звуку — близько 320 м/с, на рівні гортані вона знижується до швидкості урагану — близько 45 м/с, на рівні губ — приблизно 7 м/с). Паралічі гортані бувають і центрального походження. У моїй практиці був такий випадок. Дитина протягом року не бачила батька (він був на заробітках), підбігла до нього ззаду й міцно обійняла за шию. У батька — парез голосових складок.

Був у мене і пацієнт із серії «злодій у законі»: за його словами, він прийшов на кладовище до батька, а там, мабуть, його дружки й різнули по шиї — у результаті параліч половини гортані. Були пацієнти після суїциду, їм врятували життя, та не врятували голос. Був гарний хлопець, на якого в машині красиві дівчата накинули мотузку, він від них вирвався, однак отримав параліч гортані.

— Чи часто бувають випадки, коли ви відновлюєте голос після психічних травм?

— Так. Таких хворих багато. Стрес — це емоційне реагування на ситуацію. Може бути переляк, смерть близької людини, зрада чоловіка, неприємності на роботі. Наприклад, такий випадок. Мама приїхала навідати дочку, яка вчилася в інституті. Вони переходили дорогу на «зебрі» разом з однокурсницею дочки, й у мами на очах машина вбиває дочку. Для мами це була страшна трагедія й вона, крикнувши, вмить втратила голос і свідомість. Лікування не дало результату. Я застосувала всі методики і свої знання, які отримала на курсах у науково-дослідному Інституті загальної та судової психіатрії ім. В.П. Сербського, а також у науково-дослідному інституті курортології та фізіотерапії, де оволоділа різними методами лікувального масажу й лікувальної фізкультури (аутотренінг, психоаналіз, точковий масаж за Шіацу, згадала все, чого мене вчив Віктор Андрійович Тринос) і відновила голос, мені знадобилося два тижні, хоча голос при афонії відновлюю миттєво.

Ще про один випадок хочу розповісти. Мати з двома дітьми дивилися телевізор, двері до кімнати були зачинені. Вони відчули запах диму. Виявилося, що чоловік підпалив вхідні двері. Мати з дітьми кинулася на балкон і сильно, голосно крикнула: «Рятуйте» — й умить втратила голос. Голос я їй відновила і спитала: ви й тепер із ним житимете? Що, ви думаєте, вона мені відповіла? «Так, буду, в мене ж двоє дітей». Більше вона не з’являлася. А при функціональних порушеннях голосу причиною можуть бути і шлунково-кишкові захворювання, захворювання щитовидної залози, захворювання статевих органів у жінки (аднексити, полікістоз яєчників, порушення менструального циклу). Серед хворих із функціональними порушеннями голосу зустрічаються агрованти, симулянти. Але є низка методик, за якими фахівець розпізнає ці прийоми.

Було в мене і двоє транссексуалів. Перш ніж цих чоловіків перетворити на жінок, і щоб вони пройшли медичну комісію, треба отримати голос високого звучання, тобто майже жіночий.

Я хочу вам сказати ще про одне функціональне порушення голосу — це мутаційна дисфонія, яка спостерігається у хлопців 13—17 років. Голос високий, фальцетний, відзначаються вегетативні розлади (пітливість, вульгарні вугрі, лабільність психіки, сором’язливість). В етіології мутаційної дисфонії відіграють роль гормональні зміни, що виявляються затримкою статевого розвитку, як зазначає Ю.С. Василенко у своїй книзі «Голос». Лікування амбулаторно й у стаціонарі не дає результату. І лише прийомом фонопеда можна миттєво відновити нормальний голос чи то тенора, чи баритона, чи баса. Слід сказати, що у здорової людини гортань знаходиться на рівні четвертого-п’ятого шийного хребця. У немолодому віці гортань знаходиться на рівні шостого-сьомого шийного хребця. Чим нижче гортань, тим грубіший голос.

І до функціональних порушень голосу належить фонастенія, що найчастіше зустрічається у професіоналів голосу: педагогів, телефоністів, диспетчерів, акторів, священнослужителів, ченців і черниць — тих, що співають невластивим їм голосом. Їм, окрім мовної фонопедії, призначаємо медикаментозне лікування. Це тривалий період відновлення голосу. Слід зауважити, що до нас звертаються естрадні співаки з «вузликами» голосових складок. Вони співають гортанню, не направляючи звук у «маску», співають і в холодну погоду, і в ресторані — в шумі й диму, хочуть переспівати свій оркестр. Адже гучність музики складає у середньому 120 дБ. Несприятливо позначається на голосі прослуховування рок-музики через навушники. На якість голосу впливає розмова в гучній обстановці. Якщо рівень шуму 60—65 дБ — людина говорить голосніше, а якщо шум у 75 дБ — то доводиться кричати. Підвищення шуму на 20 дБ приводить до підвищення голосу на 10 дБ. Впливає на якість голосу і промисловий шум, і шум сільськогосподарських машин.

Найбільш трудомісткою роботою з відновлення голосу (ми називаємо псевдоголос) є робота з хворими після видалення гортані при онкопатології. Фонотерапія таких хворих тривала і важка, вимагає концентрації уваги й терпіння. Під час занять необхідно виробити нове функціональне утворення у стравоході — псевдоголосову щілину. Оптимальна дислокація псевдоголосової щілини є С5-С6 грудного відділу хребта, протяжність її до 3,5 см, і нижче псевдоголосової щілини — наявність повітряного пузиря. Деякі хворі досягали чудових результатів утворення стравохідно-глоткового голосу і продовжували свою трудову діяльність.

— Чи бувають випадки, коли голос відновити не вдавалося?

— Так. У моїй практиці це поодинокі випадки, але дуже складні. У таких хворих порушення не лише голосу, але й центральної нервової системи та захворювання внутрішніх органів. Випадок після отруєнь миш’яком, інший випадок — отруєння літієм. Зустрічалися хворі з ураженням ядер довгастого мозку. Ці люди з безшепітною мовою лише ворушать губам (афонія) — так звані хворі з бульбарними явищами. Ці хворі направлялися до відповідних фахівців. Не всім пацієнтам можна відновити і псевдоголос.

— Що б ви могли сказати про гігієну голосу?

— Найголовніше — має бути освітня робота. Це брошурки, листівки, низка лекцій педагогам. Ось основні правила, яких повинен дотримуватися кожен, для кого голос — знаряддя праці: говорити з відповідною висотою тону, орієнтуючись більше на низький голос, аніж на високий, не кричати, голосно не говорити, не говорити дуже швидко або дуже повільно, оцінити аудиторію, де відбудеться виступ. Педагоги після закінчення роботи мають протягом двох-трьох годин уникати тривалих розмов. У холодну пору року ці особи не повинні відразу виходити на вулицю. Після голосового навантаження необхідно залишатися у приміщенні 15—20 хвилин. У професіоналів голосу мають бути у здоровому стані ніс, навколоносові пазухи, мигдалини, гортань. Слід уникати стресових ситуацій. Не можна перенапружувати голос під час менструацій, оскільки в цей період голосові складки особливо вразливі.

Особи голосової професії частіше користуються не носовим, а ротовим диханням. Унаслідок цього незволожене і неочищене повітря висушує слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, у тому числі й голосових складок. Кілька рекомендацій для полоскання горла. Полоскати можна настоянкою ромашки, відваром шавлії, вдихати пари мінеральної води, закапувати через ніс рослинні масла, полоскати морською водою. При сухості голосових складок є постійний кашель, який може бути при харчовій алергії. Треба стежити за станом шлунково-кишкового тракту, пройти огляди ендокринолога, а жінкам — гінеколога, стежити за своїм тиском, а курцям і любителям Бахуса — зменшити дози алкоголю й викурених сигарет.

А ще хочу сказати: дуже важливий мир у сімейному житті. Там, де щаслива, благополучна сім’я — немає ні стресів, ні дисфоній, ні афоній. У моїй практиці був такий випадок. Приходить чоловік моєї пацієнтки і просить, щоб я довше не відновлювала їй голос, бо вдома тепер тихо, ніхто голосно не говорить, не кричить. Інший випадок — коли я голос відновила жінці, а вона просить про це не казати чоловікові, бо вдома до неї почали добре ставитися, жаліють її. Вдома шепоче, а до мене ходить, буцімто доліковується.

Я хочу звернутися до любителів телешоу, які подорожують всіма каналами. Ці передачі супроводжуються скандалами, криками, грубим порушенням етики спілкування. Ці передачі негативно впливають на центральну нервову систему. Слухайте легку музику, дивіться передачі про природу, про тварин. Любіть своїх близьких. Ми переживемо цей період. Не вдавайтеся в полеміку про кризу, про політику, про голод — і будете завжди здорові. І, як кажуть мої священнослужителі, «Бог вам на допомогу».

Оксана Миколюк, День

УНІАН в Google News