Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Німецькі лікарі вилікували хворого на ВІЛ/СНІД

Лікарям берлінської клініки "Шаріте" вдалося подолати вірус СНІДу в одного хворого. Вже більш як 20 місяців в його організмі немає ВІЛ-інфекції...

"Сенсація! Берлінські лікарі перемогли ВІЛ-інфекцію!" - Цей або подібні з ним заголовки з`явилися в зв`язку з цим на перших шпальтах практично всіх німецьких таблоїдів. Більш серйозні видання відгукнулися на подію хоч і стриманіше, але теж не обійшли його увагою. 

  Унікальний метод лікування тяжкохворих 

  Почалася ця історія 3 роки тому. 39-річний американець, що проживає в Берліні, - його ім`я не розголошується - звернувся в клініку "Шаріте", де йому діагностували лейкемію у важкій формі. 

  Пацієнт був у дуже поганому стані, що ускладнюється тим, що кількома роками раніше він був інфікований вірусом імунодефіциту. Єдиною, хоча і слабкою, розрадою було те, що хворий приймав відповідний коктейль ліків, і ВІЛ-інфекція ще не встигла розвинутися. Тому першочерговим завданням була боротьба з лейкемію, і пацієнта помістили у відділення гематології та онкології. 

  Його лікуючий лікар Герої Хюттер (Gero Hütter) вирішив вдатися до стандартного в таких випадках методу лікування - хіміотерапії у комбінації з пересадкою кісткового мозку. 

  Хіміотерапія руйнує не тільки ракові, а й кровотворні та імунні клітини. Саме це і робить необхідною пересадку кісткового мозку. Він містить стовбурові клітини, які покликані відшкодувати уражені раком і зруйновані хіміотерапією клітини крові і відтворити заново імунну систему хворого. 

 В даному ж випадку йшлося про ВІЛ-інфікованого пацієнта, імунна система якого була додатково підірвана вірусом. Тому лікуючий лікар вирішив при пошуку відповідного донора не обмежуватися стандартними для подібних пересадок критеріями, а додати до них ще один - несприйнятливість до ВІЛ-інфекції. 

 "Річ у тім, що вірус імунодефіциту для проникнення в клітину використовує два рецептори на її оболонці, два білки - CD4 і CCR5, - пояснив Герої Хюттер. - Білок CD4 завжди один і той же, незмінний, а от ген, який кодує білок CCR5, у деякої, хоча й дуже невеликої, частини населення має мутації, які роблять цих людей резистентними до ВІЛ-інфекції". 

 Корисна мутація і щасливий збіг обставин 

  Мутація, у результаті якої дві амінокислоти, що входять до структури білка, міняються місцями, відома генетиками під назвою "дельта 32". 

  Як розповів Герої Хюттер, йому спало на думку наступне: "Наш план зводився до наступного: оскільки ми все одно трансплантуємо кістковий мозок онкологічним хворим з ВІЛ-інфекцією, чому б не подивитися, чи не виявиться випадково серед можливих донорів і такий, у якому буде потрібна нам мутація, нехай це й малоймовірно". 

 Надії лікарів не просто виправдалися, але й перевершили найсміливіші очікування. Тому що сьогодні 42-річний пацієнт не тільки повністю вилікувався від лейкемії – у нього протягом ось уже більш як 20-ти місяців жодні аналізи і тести не вказують на ВІЛ-інфекцію.

  До цього слід додати, що завдяки протираковій терапії хворий повністю припинив прийом антиретровірусних препаратів. Що казати, результати вражають!

І все-таки лікарі - як "винуватці торжества", так і незалежні експерти, - в один голос застерігають від надмірної ейфорії. 

 Перш за все, вони підкреслюють, що поки що про виліковування від ВІЛ-інфекції не може бути й мови. Те, що підступний вірус не виявляється ні в крові, ні в ряді органів пацієнта, не означає, що в організмі не залишилося таємних резервуарів для вірусу. Але на сьогодні пацієнт практично здоровий, і це вже майже диво. 

  Метод може бути успішним у вкрай рідкісних випадках 

  Однак на запитання, чи можна це диво повторити, чи може дана методика стати стандартною методикою терапії ВІЛ-інфекції, лікарі відповідають рішучим "ні!" 

 Герої Хюттер впевнений, що "ні сьогодні, ні в найближчому майбутньому ця методика в жодному разі не годиться для лікування ВІЛ-інфекції - за винятком випадків, коли на ВІЛ-інфекцію накладається ще й онкологічне захворювання". 

  "Для того, щоб зробити трансплантацію стовбурових клітин, потрібно повністю подавити власну імунну систему пацієнта, - пояснив Норберт Брокмайер (Norbert Brockmeyer), директор дерматологічної клініки Рурського університету в Бохумі та експерт Німецького об`єднання з вивчення ВІЛ-інфекції та СНІДу. - Ця процедура просто небезпечна для життя , причому не тільки для ВІЛ-інфікованих, але й взагалі для будь-якого пацієнта. " 

 Таким чином, пересадка кісткового мозку не годиться як метод боротьби з ВІЛ-інфекцією. Якщо на початку 80-х років середня тривалість життя ВІЛ-інфікованих після зараження не перевищувала 5 років, то сьогодні, завдяки сучасним антиретровірусним препаратам, вона становить вже 30 років. Це робить високий ризик, пов`язаний з трансплантацією кісткового мозку, абсолютно невиправданим. 

 Однак сам по собі успіх берлінський медиків має важливе наукове значення. "Раптом перед нами відкрилися нові шляхи, про які ми довгий час думали, що вони ведуть у глухий кут, - пояснив Норберт Брокмайер. - Сьогодні перспективно застосовувати генетично модифіковані стовбурові клітини, що містять фрагменти вірусних білків для активізації імунної відповіді". 

  Незважаючи на це, попереджають лікарі, ВІЛ-інфекція все ще залишається невиліковною. 

  Володимир Фрадкін

dw-world.de

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку