Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

Україна не повинна бути «слабкою ланкою» у боротьбі проти кору та краснухи

У 1990 року це захворювання спричинило загибель  4 мільйонів дітей. Натомість в 2007 році через кір в усьому світі померло 197 000 дітей...

Артурові Ґудзю було п’ять років, коли він захворів на менінгіт – запалення захисної оболонки, що покриває головний та спинний мозок. Хвороба зруйнувала його слух і серйозно вплинула на загальний стан його здоров’я. Якби цей маленький український хлопчик отримав щеплення від менінгіту, сьогодні він би був нормальним і здоровим юнаком.

Зустрічі з такими дітьми, як Артур, знову і знову нагадують нам, чому пропагування вакцинації є такою важливою справою.

Впродовж останніх 50 років показники дитячої смертності суттєво знизилися. Причина – у вакцинах, що рятують життя. Минулий рік став віховим у сфері виживання дітей, адже тоді вперше кількість смертей дітей у віці до п’яти років не досягла 10 мільйонів – а це вражаюче 50-відсоткове зниження починаючи з 1960 року.

Візьмімо, наприклад, кір. У 1990 року це захворювання спричинило загибель  4 мільйонів дітей. Натомість в 2007 році через кір в усьому світі померло 197 000 дітей. Хоча такі успіхи підбадьорюють, кір усе ще забирає близько 540 життів щодоби, або 22 – щогодини.

Найсумніше те, що більшість з цих смертей можна було попередити. ЮНІСЕФ очолив розробку доступного пакету втручань, що рятують життя, для того, щоб ліквідувати головну причину дитячої та материнської смертності. Ми називаємо цей пакет «Прискорене виживання та розвиток в дитинстві» (ACSD), і сьогодні він впроваджується в 11 країнах світу, охоплюючи 17 мільйонів людей.

ACSD – це інтегрована програма, що забезпечує недорогі та високоефективні втручання, що помітно покращують показники виживання дітей протягом короткого періоду часу. За нашими оцінками, більше двох третин дитячих смертей можна попереджати у недорогий, але перевірений та високоефективний спосіб – це, зокрема, імунізація, краще ведення хвороби за допомогою антибіотиків, оброблені інсектицидами навіси над ліжками, додавання вітаміну А та інших поживних мікроелементів.

Відданість ЮНІСЕФ справі забезпечення вакцин, що рятують життя, є очевидною. Ми можемо похвалитися видатними успіхами: наш Відділ поставок, з річним бюджетом у понад 500 мільйонів доларів США на закупівлю вакцин, щороку забезпечує ними 40% дітей усього світу.

Наш Відділ поставок закуповує вакцини для ГАВІ, Фонду Білла та Мелінди Гейтс, Світового банку та для цілої низки країн і партнерств. З початку 1990х років більше одного мільярда доз вакцин на загальну суму понад 75 мільйонів доларів США було поставлено в країни ЦСЄ/СНД – в тому числі і в Україну.

Що стосується України, то ми знаємо, що можемо попередити інший спалах кору на кшталт того, що мав місце у 2005-2006 роках: тоді щонайменше п’ятеро дітей померло, а ще кілька тисяч – захворіло. 2005 року 89% усіх випадків кору в європейському регіоні ВООЗ були зареєстровані в Україні. Це зовсім не робить честі країні, яка прагне стати невід’ємною частиною міжнародного співтовариства.

Нажаль, причини, що призвели до того спалаху, і дотепер існують в країні, насамперед серед людей вікової групи від 16 до 29 років.

Саме з цих причин ЮНІСЕФ, разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Центрами контролю за захворюваннями (ЦКЗ) тісно співпрацювали з Міністерством охорони здоров’я України над проведенням минулого року програми додаткової імунізації, спрямованої саме на цю вікову групу. Нам було чітко зрозуміло, що українці з вікової групи 16-29 років потребують щеплення від кору: у багатьох з них немає точної історії щеплень, деякі мали у минулому лише одну вакцинацію, а інші могли отримати щеплення вакциною, ще зберігалася неналежним чином.

Та через низку нещасливих обставин – в тому числі, через нефільтровану неправдиву інформацію, запущену лобі проти імунізації та поширену українськими засобами масової інформації – батьки та інші зацікавлені сторони в Україні почали боятися щеплення більше, ніж самого захворювання. Молоді матері розповідали мені про свої страхи перед побічними ефектами вакцин, про те, що вони практично не мають достовірної інформації, яка допомогла б їм прийняти відповідне рішення. Вони навіть повторювали плітки про те, що вакцини призводять до аутизму чи безпліддя.

Хоча жодна вакцина не гарантує стовідсоткового імунітету для усіх, хто проходить щеплення, належним чином введені вакцини захищають дітей від цілої низки смертельно небезпечних хвороб.

Якщо говорити простими словами, вакцини дійсно працюють. 1959 року в Сполучених Штатах на кір захворіло більше чотирьох мільйонів дітей. 385 з них померли. До 2000 року, після запровадження ЦКЗ програми масової імунізації проти кору, кількість офіційно зареєстрованих випадків цього захворювання знизилося до 86, а померла лише одна дитина. Як не дивися, але це – фантастичний прогрес.

У ситуації навколо зниження довіри до вакцинації в Україні мене найбільше засмучує те, що в країні існує система проведення щеплень, якій би позаздрило багато африканських країн.

На нашу думку, особливо шкідливою є хибна інформація щодо імунізації, що її поширюють національні ЗМІ та веб-сайти. Використовуючи страх, гру на почуттях та необґрунтовані дані, лобі, що чинило спротив імунізації, намагалося залякати українських матерів, переконуючи їх у тому, що щеплення немовлят є неправильним і навіть смертельно небезпечним. Великі обсяги такої інформації пройшли через медіа, і тому ЗМІ несуть часткову відповідальність за збентеження і плутанину, що існує сьогодні.

Лобі, що чинить спротив вакцинації в Україні, що навіть не потрудилося ознайомитися з базовими принципами методів епідеміології (не говорячи вже про наукові процеси), використовували псевдонауку та хибну інформацію для того, щоб здобути надмірний вплив на ЗМІ та на думки батьків. Я відмовляюся вірити у те, що навіть вони заперечуватимуть необхідність рятувати життя дітей.

Хоча ми не можемо і не будемо вказувати пресі, про що писати, ми переконані, що редакторам та журналістам варто просто звернути увагу на вражаючі успіхи вакцинації у рятуванні життів дітей. І найгірше, що може статися – це смерть навіть однієї дитини від захворювання, яке можна було попередити, але його чи її мама з певних причин вирішила не проводити планового чи додаткового щеплення.

Ми визнаємо, що ЮНІСЕФ та наші партнери у сфері вакцинації можуть відігравати активнішу та впливовішу роль у просвіті батьків та молодих людей щодо переваг вакцинації. Однак нам потрібно, щоб засоби масової інформації, а також усі, хто зацікавлений у пропагуванні виживання дітей, стали нашими партнерами у цій важливій роботі.

Крім того, нам потрібне чітке послання з боку політичних, релігійних, медичних, бізнесових та громадських лідерів про те, що вакцини – це безпечно і потрібно.

Ми не зможемо зробити все, але ми працюватимемо з усіма зацікавленими сторонами, намагаючись врятувати стільки дитячих життів, скільки це можливо.

Джеремі Гартлі - голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку