П'ятниця,
18 серпня 2017
Наші спільноти

У шкільний буфет — ні ногою!

Хоча у шкільних їдальнях продавати синтетичні продукти заборонили, дітей все одно продовжують ними годувати...

МОЗ, піклуючись про здоров`я підростаючого покоління, кілька років тому заборонив продавати в шкільних буфетах продукти, що містять різні синтетичні інгредієнти. Під «удар» потрапили чіпси, солоні горішки, сухарі, кока-кола і інші улюблені дитячі ласощі. Але, як виявилось, забороною наші школи просто нехтують: ми — за допомогою «Укрметртестстандарту» — упевнилися в цьому особисто.

Погодившись провести дослідження, фахівці лабораторії попросили принести з собою «піддослідні» продукти. Прошу сусідську дівчинку купити в шкільному буфеті те, що їй подобається більш за все: хто, як не сама дитина, зробить максимально точний вибір?! Вже наступного дня в моїх руках були напій Capri-Sonne, «романтичні» вафлі «Штучка», вихідець з радянського минулого «Артек», шоколадно-вафельний батончик «Скейт» і розрекламовані «говіркі» цукерки M&Ms. Пакет з цією смакотою я і вручила фахівцям держпідприємства «Укрметртестстандарт» для оцінки їх якості.

Молекули-виродки

Лабораторія, де перевіряє у тому числі і якість продуктів харчування, входить в Науково-дослідний центр випробувань продукції, який очолює Володимир Семенович. Він і забрав у мене «джентльменський набір школяра». Розклавши на столі смакоту, експерт узяв барвисту упаковку драже М&Ms, довго вертів її в руках. «Не знаю, як ці цукерки взагалі можна продавати в шкільному буфеті, — відразу ж приголомшив він. — Тут досліджувати нічого не потрібно: виробник чесно вказав, що до складу продукту входить — не мало не багато! — сім синтетичних фарбників. А їх взагалі не повинно бути! Іноді достатньо уважно прочитати склад продукту, щоб виявити небезпечні добавки. Та і хіба не видно, що тут щось не так? Дуже вже яскраві ці цукерки!» Їм, так само як і різноманітним батончикам «Баунті», «Твікс» і іншим, переконаний Володимир Семенович, в шкільні буфети дорога повинна бути закрита. Як треба закрити її в дитяче харчування продуктам, що містять різні фарбники, підсолоджувачі, ароматизатори, трансизомери ненасичених жирних кислот. Адже це жири із зміненими молекулами — такими собі молекулами-виродками.

Про «корисність» всіх цих диво-добавок не доводиться і говорити. Департамент політики і економіки досліджень Європейського парламенту невпинно доводить їх шкоду. Останні дані цієї організації свідчать: щоденне вживання всього лише 5 г трансізомерів збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань майже на 30%! Вони також можуть провокувати ожиріння, діабет, неврологічні захворювання, здатні викликати порушення зору, хвороби печінки. А згодом, вважають європейські експерти, навіть можуть спровокувати розвиток ракових хвороб. До таких висновків вони прийшли після проведення масштабного дослідження. У ньому брало участь близько 150 тисяч дітей, за якими спостерігали достатньо тривалий період часу, — від 6 до 14 років. Отже, достовірність отриманих результатів сумнівів не викликає.

Небезпечна «Штучка»

Батончики і напій, які склали компанію драже, перевіряли вже не тільки візуально (тут відхилень не знайшли), але і лабораторними методами. Результат виявився нормальним: злощасної добавки Е211 (бензоат натрію), яку виробники люблять додавати для додання насиченості смаку практично усюди, у складі Capri-Sonne не знайшли. Отже наші діти можуть пити його спокійно — шкоди не буде. Чого не скажеш про вафлі «Артек» — улюблені ласощі радянських піонерів, виготовлені на вітчизняній кондитерській фабриці. У науково-дослідному центрі випробувань завірили, що на 3% вони складаються з трансізомерів, а в хрусткому батончику з романтичною назвою «Штучка» таких виродків аж 9%.

Правда, це показалося «квіточками», коли фахівці отримали результати дослідження батончика «Скейт» (виробник «Конті»): у нім трансізомерів олеїнової кислоти — 31%! «Дуже погано, що в продуктах, які продаються в шкільних буфетах, вміст трансізомерів не нормується. Ми невпинно говоримо, що так продовжуватися не може, але нас, на жаль, ніхто не чує», — скаржиться Володимир Семенович. Адже в більшості європейських країн чітко встановлені гранично допустимі норми вмісту цих речовин в харчових продуктах. У Данії, наприклад, в рослинних маслах і жирах вони не повинні перевищувати 2%. У Україні подібна норма є для спредів і маргаринів (не більш як 8%), а також для жирів, використовуваних в молочній промисловості (до 15%). Оскільки інших обмежень немає, кількість трансізомерів в продуктах регламентується рівнем жадності виробників. А вони і раді старатися: адже чим натуральніший продукт, тим дорожча технологія його виробництва. Тим паче, що споживач, рідний, в своїй більшості звик купувати, що дешевше, а не якісніше.

«Політика виробника проста і зрозуміла: чим менше трансізомерів в кондитерському жирі, тим вища його ціна. Бажання бізнесменів заробити зрозуміле, але хоч би для дітей можна випускати нормальну продукцію?!

Честь мундира важливіша

Не дивлячись на таку законну вседозволеність, в Україні є юридичні норми, що «турбуються» про здоров`я дітей. Вельми непоганий указ, стверджують експерти, в 2006-му був виданий стараннями двох міністерств — охорона здоров`я і освіти. У документі детально розписали, що можна, а чого не можна продавати в шкільних буфетах. Ось тільки шкільне керівництво не поспішає його виконувати. Так само як і не поспішає співробітничати з контролюючими органами.

«Не так давно ми вирішили перевірити асортимент шкільних буфетів, — продовжує мій співбесідник. — Наш фахівець і представник держнагляду вибрали декілька шкіл і ліцеїв і відправилися до них в гості. Хотіли зробити контрольну закупівлю, щоб перевірити продукцію. Та ба! Їх не пустили ні в один буфет! Шкільне начальство мотивувало все просто: мовляв, хочете перевіряти — перевіряйте! Але згідно букви закону ви повинні попередити нас про візит за 10 днів. Тоді милості просимо. Але у такому разі в школах до нашого приходу ретельно «підготуються» — і виставлять на продаж лише дозволені безпечні продукти. А вафельки і ось такі яскраві цукерочки, вже будьте упевнені, на час перевірки підуть «в підпілля». Отже ми зайвий раз переконалися: для шкільного начальства честь мундира разом з додатковими заробітками куди важливіша за дитяче здоров`я.»

Самі ж виробники, переважно піклуючись про добробут власних гаманців, активно лобіюють ухвалення «правильних» документів. Читаючи українські закони, хочеш не хочеш помічаєш, що писалися вони з думкою про прибуток, а ніяк не в турботі про здоров`я людей. Яскравий тому приклад, як на мене, Закон України «Про якість і безпеку харчових продуктів». У нім вказано, що всі харчові продукти (і вітчизняні, і імпортного виробництва) підлягають гігієнічній оцінці. Начебто добре і правильно, але є як завжди маленьке «але». Центральною держСЕС розписано, де і які добавки можуть застосовуватися. Візьмемо, наприклад, КМЦ (це шпалерний клей). Він складається з бобової клітковини і карбоксилметилцелюлози.

«Раніше цю харчову добавку дозволялося додавати в делікатесні хлібобулочні вироби, десерти, супи, бульйони, соуси, — розкладає все по поличках Володимир Семенович. — Сьогодні її можна використовувати вже і в м`ясо-молочній, кондитерській промисловості. А також у випуску алкогольних, слабкоалкогольних і безалкогольних напоїв, кулінарних продуктів, мукомельній, хлібобулочній промисловості і виробництві макаронних виробів, сухих харчових сумішей, приправ і харчових добавок. Одним словом, домішувати шпалерний клей можна практично у все!

Забутий смак дитинства

«Ми всіма силами прагнемо боротися, щоб в продуктах, призначених для дітей, не було синтетичних добавок, постійно говоримо про їх шкідливість. Але виробники — замість того щоб виправлятися, — дорікають нам тим, що ми, не маючи медичної освіти і практики, беремося ставити діагнози. Мовляв, не можемо судити про хвороби, що викликаються трансізомерами», — скаржиться експерт. І не дивно, що наші діти так часто хворіють!

Про те ж, що ласуни не знають справжнього смаку улюбленої шоколадки «Аленушка», який при Союзі робився з какао-порошку, і згадувати не доводиться! Адже у наш час технічного прогресу шоколад зазвичай готують з. кокосового молока. Найжахливіше, що практично в 80% продуктів, що продаються в магазинах, є ці «страшні» трансізомери. Ось тільки чомусь вони лякають всіх, окрім виробників. Невже меню власть імущих на 100% застраховане від потрапляння цих синтетичних солодощів?!

Компетентно

Володимир Місячний, заступник гендиректора ГП «Укрметртестстандарт»:

— Частково нам зв`язує руки законодавство, зобов`язуючи попереджати про перевірку за 10 днів. Такої норми немає ніде — ні в тій же Америці, ні в Європі: всім зрозуміло, що за такий час будь-яке підприємство встигне підготуватися до зустрічі з контролюючими органами. Друга проблема — недостатнє фінансування: у нас банально не вистачає грошей на закупівлю зразків для випробувань. А якщо закриваємо цю статтю, знайти кошти на глобальні дослідження все одно не вдається. Отже сам процес перевірки зводиться до візуального дослідження.

Надія Кочетова, дитячий ендокринолог:

— Кількість дітей з ожирінням останніми роками сильно зросла. Це обумовлено, з одного боку, екологією, а з іншого — якраз харчовими чинниками. У дітей, схильних до ожиріння, формувати правильні стереотипи харчування треба ще з дитинства: виключаючи булки, борошняні вироби, солодощі, віддавати перевагу овочам, фруктам, м`ясу, кашам. До того ж діти повинні їсти тільки натуральні продукти: ні про які фарбники і синтетичні добавки не може йти і мови!

Наталія Яковлєва, педіатр: — Сьогодні, на жаль, в шкільних буфетах дійсно продають неякісні продукти харчування. Але питання це не до лікарів (ми тільки рекомендації по харчуванню можемо давати, а батьки і вчителі повинні їх виконувати), а до тих, що дозволяють таке шкільним адміністраціям. Зараз також виникла проблема масового впровадження трансгенних продуктів — про віддалені наслідки їх впливу на дитячий організм ми можемо тільки здогадуватися. Але організм малюка, особливо до 3—4 років, гостро реагує на чужорідні білки, до яких він ще не адаптований. Сприйнятливі малюки і до впливу чужорідних генів. Звідси особливо висока чутливість дітей до алергенів. А вживання генно-модифікованих продуктів збільшує ризик виникнення алергій, харчових отруєнь, викликає несприйнятність до антибіотиків. Соєві продукти збільшують і ризик захворювань щитовидної залози, а також впливають на головний мозок. Алергія на них може викликати багато хронічних захворювань — екзему і вугровий висип, синдром роздратування кишечника і проблеми травлення, хронічну втому, головні болі і навіть неврологічні проблеми. Алергічну реакцію викликають і штучні фарбники укупі з іншими ненатуральными добавками, що мають, до того ж, певну токсичну дію на дитячий шлунок.

Ірина Поліщук

novaya.com.ua

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку