Група учених з Кембріджа під керівництвом невролога Девіда Хольцмана досліджувала взаємозв`язок тривалості сну і рівнів протеїну бета-амілоїда в головному мозку людей і мишей.
Дослідники виявили, що рівень протеїну різко зростав, коли люди і лабораторні миші не мали сну протягом доби. Недолік сну також провокував формування в мозку протеїнових бляшок. За словами учених, коли лабораторні миші не спали по 20 годин на добу, формування токсинів в організмі різко зростало.
Коли ж лабораторні миші одержували необхідний їм сон, а після пробудження одержували дозу снодійного, що провокувало подальший сон, то починався процес руйнування шкідливих утворень. Як наслідок, неврологи вважають, що тривалий сон може посприяти лікуванню хвороби Альцгеймера на ранніх стадіях.
Дослідники відзначають, що з віком люди починають страждати безсонням, ця ж проблема характерна для хворих. Подальші дослідження можуть відкрити нові методи лікування хвороби Альцгеймера за допомогою "сонної терапії" і особливого медикаментозного курсу.
