Американські вчені, склавши найповнішу карту здоров`я американського населення під час Великої депресії та після неї, прийшли до висновку, що економічна криза призводить до позитивних наслідків для фізичного стану.
Автори дослідження Великої депресії в США, опублікованого у вівторок у випуску журналу Proceedings of the National Academy of Sciences, врахували зменшення споживання алкоголю і тютюну, зниження кількості травм на виробництві, зменшення пов`язаних із роботою стресів і ненормованого робочого дня.
Подібне дослідження проводиться не вперше, проте вченому Хосе Тапіа Гранадосу з університету Мічігану в США і його колегам вдалося скласти найповнішу картину зміни здоров`я американській нації в період Великої економічної депресії в США, а так само до і після неї.
У своїй роботі група вчених вивчала статистичні дані, що стосуються рівня смертності від різних причин серед американців у період з 1920 по 1940 роки. На початку цього проміжку часу в США спостерігався небачений економічний підйом, за яким була Велика економічна депресія, що почалася в 1926 році й досягла піку в 1932-му. Після цього економіка США й інших країн почала відновлюватися, і процес цей тривав до початку Другої світової війни.
Основними причинами смерті в ті роки були серцево-судинні захворювання, грип, пневмонія, рак, туберкульоз, дорожньо-транспортні події і самогубства.
Як переконливо показала група Гранадоса, тенденції в зміні економічного здоров`я країни виявилися прямо протилежні здоров`ю фізичному - етапи економічного зростання супроводжувалися збільшенням рівня смертності, тоді як погіршення стану економіки призводило до збільшення тривалості життя.
Так, через хвороби під час розпалу економічної депресії помирали в середньому 100 чоловік на 100 тисяч населення, тоді як безпосередньо перед початком кризи цей показник дорівнював 150. При цьому під час депресії збільшилася тільки кількість смертей через самогубства.
Особливо яскраво ці тенденції були виражені серед населення США неєвропейського походження. Так, у цій групі людей під час економічного зростання з 1921 по 1926 рік середня тривалість життя чоловіків скоротилася на 8,1 років і на 7,4 роки серед жінок. При цьому економічна депресія супроводжувалося збільшенням тривалості життя цієї групи людей у середньому на вісім років.
Причинами таких змін автори дослідження вважають зменшення кількості вживаного алкоголю і тютюну за часів економічних підйомів і спадів. У важкі часи велика частина населення змушена відмовитися від цих згубних і часто недешевих задоволень. Окрім того, економічний спад супроводжується, на думку вчених, зниженням виробничого навантаження на людей, і пов`язаних з нею стресів, а також виробничих травм і нещасних випадків на дорозі.
Ще одним чинником, котрий підвищує рівень здоров`я населення, американський учений вважає соціальну взаємодію. Велика згуртованість людей під час загального занепаду призводить, на його думку, до кращих показників фізичного здоров`я.
