Білоруські біофізики виявили нову небезпеку свинцю

Виявлено серйозні зміни фізичних властивостей і хімічного складу мембран клітин крові у дітей з районів, прилеглих до ЧАЕС...

Небезпека свинцю, який і без того користувався поганою славою у медиків, до цих пір недооцінювалася. У цьому переконують дослідження, проведені вченими Інституту біофізики і клітинної інженерії Національної академії наук Білорусі.

Глибоке вивчення дії на біологічні структури хімічного елемента з атомним номером 82 вчені почали після того, як виявили серйозні зміни фізичних властивостей і хімічного складу зовнішніх оболонок (мембран) клітин крові у дітей з районів, прилеглих до Чорнобильської АЕС. Як з`ясувалося при порівнянні цих результатів з аналізами проб крові, взятими у контрольної групи дітей, що проживають у забруднених, але більш віддалених від станції районах, радіонукліди призвести такі пошкодження не могли. Тому під підозру потрапив свинець, якого в пробах крові у дітей із зони відчуження виявилося несподівано багато.

Звідки він там узявся? Відповідь не викликала сумнівів, бо відомо, що у кратер реактора, де температура сягала 1,5 тисячі градусів, для запобігання небезпечного розвитку подій було скинуто 2400 тонн свинцю, і він випаровувався, не долітаючи до місця призначення. Але, щоб довести начебто очевидну причину появи дефектів крові, потрібні були дані біологічних досліджень, а в науковій літературі, де накопичено багатий матеріал про руйнівної дії свинцю на внутрішні структури клітини, не вдалося знайти практично нічого, що говорило б про вплив цього металу на функціонування мембран. З`ясування механізму руйнівної дії металу всередині клітини настільки поглинало увагу дослідників, що можливому процесу проникнення свинцю через плазматичні мембрани просто ніхто не надав значення. І, як з`ясувалося, даремно.

Провівши дослідження на ізольованих мембранах, білоруські вчені довели, що пошкодження зовнішніх оболонок еритроцитів і лейкоцитів периферичної крові свинцем фіксується за будь-якої концентрації металу, і це має для кров`яних тілець не менш важкі наслідки, ніж при свинцевому отруєнні їх зсередини.

- Клітинна мембрана кров`яних тілець - це не просто оболонка, а складна система оборони від зовнішнього впливу, забезпечує регулюючу фізіологічну активність клітин, - пояснює заступник директора з наукової роботи Інституту біофізики і клітинної інженерії НАН Білорусі, завідуюча лабораторією медичної біофізики, член- кореспондент Катерина Слобожаніна. - Мембрани є місцем локалізації найважливіших поліфункціональних комплексів, які мають дивну узгодженість і швидкість дії. Клітинні оболонки мають дуже розвинену структуру поверхні, що важливо для них, тому ми вирішили подивитися, як ця структура змінюється під впливом свинцю. Разом з ученими Інституту фізики НАН Білорусі ми провели серію експериментів на атомно-силовому мікроскопі і виявили, що свинець згладжує численні нерівності клітинної оболонки, значно зменшуючи площу її поверхні. Всієї глибини медичних наслідків цього впливу ми ще не знаємо, дослідження тривають, але вже зараз очевидно, що "випрасувана" мембрана клітини гірше переносить кисень, не так активно реагує на вплив факторів зовнішнього середовища. Виконуючи свою охоронну функцію, тобто "закриваючи двері" перед одними речовинами і розчиняючися перед іншими, мембрана частіше помиляється, і в результаті страждає імунітет організму, дихальна система і багато чого іншого. Нами було встановлено також, що дія одної й тої ж кількості іонів свинцю на еритроцити дітей і дорослих дає в 2-3 рази більший негативний ефект саме в першому випадку.

Об`єктом пильної уваги білоруських біофізиків став не тільки свинець, а й такі метали, як цинк, алюміній, нікель і інші мікроелементи, зв`язок яких з пошкодженням мембран клітин крові ними нещодавно була встановлена.

Визначити ж поріг небезпечної концентрації важких металів, щоб провести якісну ранню діагностику захворювань, практична медицина сьогодні не може - занадто дорогі необхідні для цього прилади. Ось чому однією з цілей вчених стало створення точного, простого у використанні і відносно недорогого методу діагностики, який буде доступний, якщо не кожній поліклініці, то хоча б регіональним біохімічним дослідним центрам. Ідея методу вже патентується, і оскільки закладається вона під випускається серійно прилад, то є надія, що новинка прийде у медицину.

Можливо, поява нового методу аналізу вмісту в крові потенційно токсичних металів якось вплине на схильність деяких любителів здорового харчування у великій кількості поглинати що завгодно, лише б ця їжа була збагачена "корисними мікроелементами". Адже купують вони її, а також численні біологічно активні добавки, не маючи ані найменшого уявлення про те, що у них в крові насправді міститься, і чи потрібен їм, наприклад, той же селен. Його, до речі, в вирощеній на нашій землі продукції дійсно буває замало, але кордон між корисною і небезпечною концентрацією такий тонкий, що перейти її дуже легко. 

news.open.by

УНІАН в Google News