Кішки сприяють розвитку екземи у дітей із певними генетичними відхиленнями, встановили вчені. На думку доктора Ханса Бісгаарда, це ще один приклад того, як генетичні механізми взаємодіють із чинниками навколишнього середовища. Фахівець із Данського педіатричного Центру астми Копенгагенського університету відзначив, що людина може мати гени, котрі відповідають за розвиток багатьох захворювань, але ніколи не хворіти на жодне з них. Однак це можливо за відсутності зовнішніх дій на пацієнта.
Під час експерименту, проведеного вченими, було виявлено, що в дітей із мутаціями в гені філлагріна – одного з білків шкіри – протягом першого року життя екзема розвивалася вдвічі частіше, ніж у дітей контрольної групи. Якщо в сім`ї дітей із мутацією даного гена в будинку жив кіт, то ризик розвитку екземи був ще вищий.
Екзема, або атопічний дерматит, є видимою на першому році життя у 65% пацієнтів із даною патологією. Це встановили в Національному інституті артритів, захворювань опорно-рухової системи і шкіри США. Симптоми захворювання при цьому присутні в понад 20% новонароджених і дітей дошкільного віку.
Доктор Бісгаард пояснив, що дослідження не встановило, як саме коти впливають на розвиток екземи. Проте стало очевидним, що екзема не є алергічною реакцією на сімейство котячих. На думку фахівця, рано рекомендувати батькам викидати з будинку котів, оскільки дане відкриття потребує подальших підтверджень.
