Уряд постановою № 787 від 30 травня затвердив типове положення
про центр захисту безпритульних дітей “Наші діти”.
Текст відповідної постанови за підписом прем’єр-міністра України Віктора ЯНУКОВИЧА розміщений на Урядовому порталі.
Зокрема, Центр, який утворює структурний осередок німецько-польсько-українського товариства в Україні є закладом недержавної форми власності для соціального захисту дітей, призначений для тривалого перебування дітей віком від 3 до 18 років і надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної та інших видів допомоги.
Серед основних завдань є:
- реалізація права дітей на виховання в оточенні, максимально наближеному до сімейного за принципом родинності, та для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку;
- створення житлово-побутових умов для забезпечення нормальної життєдіяльності, проживання, навчання, праці та змістовного дозвілля дітей;
- створення умов для здобуття дітьми освіти у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних закладах за місцезнаходженням центру;
- забезпечення влаштування дітей після досягнення ними повноліття (працевлаштування, навчання у вищих навчальних закладах тощо).
Центр є неприбутковою організацією, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Діяльність центру може бути припинена шляхом його реорганізації або ліквідації.
У разі припинення діяльності центру питання подальшого влаштування дітей вирішується службою у справах дітей.
За дітьми, яких влаштовано до центру за направленням служби у справах дітей, зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, що перераховуються на їх особові рахунки, відкриті в установах банку.
Діти, які перебувають у центрі, мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами у разі, коли це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначає служба у справах дітей за погодженням з директором центру.
Орган опіки та піклування за місцем проживання дитини забезпечує збереження належного їй майна і здійснює контроль за його використанням.
Усиновлення, передача під опіку та піклування, до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у центрі, здійснюється відповідно до законодавства.
Постанова уряду також передбачає, що у центрі будуть створені відділення сімейної адаптації та відділення соціально-психологічної реабілітації дітей.
Відділення сімейної адаптації будуть складатись з окремих сімейних груп, кількість яких не може перевищувати восьми. В кожній сімейній групі повинно перебувати не більше ніж шість дітей і один наставник.
Сімейна група є осередком проживання наставника і дітей в атмосфері, в якій діти відчувають захищеність, належність до родини, мають змогу наочно спостерігати діючу модель сім’ї для набуття навичок створення в майбутньому власної сім’ї. Кожна сімейна група веде окреме господарство.
Наставник проживає разом з дітьми і виконує обов’язки з утримання та виховання дітей.
До відділення сімейної адаптації приймаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років за направленням служби у справах дітей та за згодою комітету з влаштування дітей, утвореного у центрі.
Відділення соціально-психологічної реабілітації дітей складається з окремих груп соціально-психологічної реабілітації дітей (далі — реабілітаційна група), кількість яких не може перевищувати двох. У кожній реабілітаційній групі може перебувати не більше ніж десять дітей і один вихователь.
До відділення соціально-психологічної реабілітації приймають безпритульних дітей, дітей, покинутих батьками, які бродяжать або жебракують, місцезнаходження батьків яких не встановлено, які залишили сім’ю чи навчальний заклад, втратили зв’язок з батьками під час стихійного лиха, техногенної аварії, катастрофи, і дітей, яким перебування в сім’ї загрожує життю і здоров’ю.
Відділення соціально-психологічної реабілітації дітей надає соціально-психологічну допомогу та реабілітаційні послуги дітям з метою відновлення їх благополуччя.
До центру не приймаються діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, що вчинили правопорушення і щодо яких є відомості про винесення відповідними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поміщення до приймальника-розподільника для дітей.
Зарахування дитини до відділення сімейної адаптації здійснюється за наказом директора центру на підставі:
- направлення дитини до центру, виданого службою у справах дітей відповідної держадміністрації;
- письмового погодження засновника на прийняття дитини до центру;
- свідоцтва про народження дитини;
- висновку про стан здоров’я;
- документа про освіту (якщо дитина навчалася);
- документів, що містять відомості про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідки про хворобу, розшук батьків чи інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
- довідки про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших родичів дитини;
- опису належного дитині майна, у тому числі житла, та відомостей про осіб, які відповідають за його збереження;
- пенсійного посвідчення дитини, яка отримує пенсію, копії ухвали суду про стягнення аліментів.
До відділення соціально-психологічної реабілітації зараховуються діти, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують невідкладної допомоги, за наказом директора центру.
У типовому положенні також визначені принципи виховання, учасники виховного процесу, права та обов’язки наставників і вихователів, права дітей.
Передбачається, що джерелами фінансування центру є кошти засновника, добровільні пожертвування та цільові внески юридичних і фізичних осіб, доходи від ведення підсобного господарства.
Контроль за створенням належних умов для виховання та утримання дітей у Центрі здійснює служба у справах дітей відповідної держадміністрації.
