Малятко без рота не може докричатися до лікарів

Поки політики вкидають свої передвиборні обіцянки, у місті Коростені відчайдушно бореться за власне майбутнє крихітка на ім`я Ліза. Її мати написала на ім`я головлікаря «відмовну заяву». У Лізи немає …рота...

В Україні демографічна криза. До 24 серпня, чергової дати проголошення незалежності, держава підходить з невтішним показником: людей на її теренах наразі навіть менше 47 мільйонів.

Поки політики вкидають свої передвиборні обіцянки і все нові потоки дезінформації, у 70-тисячному поліському місті Коростені відчайдушно бореться за власне майбутнє крихітка на ім`я Ліза. Її мати написала на ім`я головлікаря місцевого територіального медоб’єднання «відмовну заяву». Мовляв, унаслідок матеріальних труднощів впродовж найближчих 6 місяців передоручаю турботи про свою кровиночку лікарям-педіатрам, зобов`язуюся не втручатися в їх роботу.

- Швидше за все, після закінчення 6 місяців жінка напише ще одну заяву – з метою «пролонгації» дії попередньої, - сказали УНІАН в дитячому відділенні міськлікарні. – Дитина поступила до нас 11 липня. І за минулий місяць мама так і не спромоглася її відвідати.

Звернути увагу на малятко попросили декілька дорослих пацієнток дитячого відділення:  «Буває, по 4-5 годин дівчинка звивається на ліжку, намагаючись звернути на себе увагу. Кричати або плакати вона не в змозі, - розповідає Марина Шопіна, музичний керівник дитячого садка. – А щойно опиняється в обіймах тієї чи іншої душевної тьоті з медперсоналу – радісно тріпоче ручками й чеберяє ніжками».

У Лізи немає …рота. «Природжені недоліки розвитку лицьового черепа, гіпоплазія нижньої і верхньої щелепи», - так звучить офіційний діагноз. У перекладі загальнозрозумілою мовою - недорозвинення обох щелеп. Вони просто зрослися.

На першому етапі дитячі щелепно-лицьові хірурги в обласному центрі хірургії недоліки розвитку зрощення верхньої і нижньої щелеп «прибрали». Дитину тепер можна годувати сумішами за допомогою зонда, а також через носик.

У матери-«відмовниці» Олени тим часом підростають двоє дочок. Обидві, хвалити Богові, цілком здорові.

- Моя третя вагітність проходила без ускладнень, - згадує Олена. – Народила я 2 квітня; почуте від медсестер пологового будинку стало для мене сильним шоком.

Протягом 6 днів дитину підгодовували через спеціальний зонд. Потім пригніченій матері видали направлення до с. Станішівки поблизу Житомира. Там зазвичай лікують новонароджених з явними патологіями.

- Весь перший місяць Лізу ретельно обстежували, зважували всі «за» і «проти» операції. Неофіційно медики мене повідомили: в майбутньому у дочки неминуче виникнуть складнощі розвитку психіки. Ну а в даний час можна говорити про порушення в роботі серцево-судинної системи. Підозрюють наявність вродженої вади серця.

Власне, перший етап операції не коштував Олені з Олександром, батькам Лізи, ані копійки. Хіба що бензином сантранспорт для поїздки до Станішівки й назад заправляли за свій рахунок; втім, 100 гривень у наш час - гроші невеликі.

Поглянути на дитину мені не дозволили. Завідувач дитячим відділенням лікарні Валентин Сингаївський, запідозривши наявність у кореспондента «критичних намірів», навів дані зважування Лізи. Мовляв, на час поступлення дитина важила 4, 600 кг, - зараз вага дівчинки 5, 120.

- Якщо за дитиною не налагоджений належний догляд, вона не набиратиме вагу, - чи не так?

- А як з пошуком можливого спонсора для подальших операцій?

- Ну ви ж напевно знаєте, що в Україні всіх діток оперують безкоштовно! Взагалі, - де ви були раніше? У мене у відділенні щороку перебувають не менше десяти немовлят зі складними патологіями, від яких відмовились батьки; а ця дівчинка – не «відмовна». Чомусь до інших пацієнток ніхто з преси особливого інтересу не демонструє…

...Невдовзі з’ясувалось, що для маленької Лізочки в лікарні немає навіть памперсів! Хто знає, може, саме через небажання демонструвати журналістові «візуальні» ознаки недоробок медперсоналу заввідділенням не пустив журналіста на поріг «дитячої» палати?..

- За ті два місяці, що ми з Лізою провели у Станішівці, вона додавала у вазі набагато помітніше, - говорить її мама. – Мабуть, ви звернули увагу на незначну різницю в результатах двох останніх зважувань?

/Звичайно ж, звернув – і не лише на це/

Що таке «безкоштовна медицина» в Україні, знають всі. «Дитячі» операції – здебільшого доволі «затратні»; а у випадку з Лізочкою їх належить зробити чимало, включаючи пластичні.

Не секрет, що саме глава держави Віктор Ющенко ініціював широке залучення  бюджетних і спонсорських коштів, надто для наймолодших співгромадян. Нині кожна молода мама за народження дитини отримує по 8 з половиною тисяч гривень; Президент, так само як і виборчий блок «Наша Украина»-«Народна самооборона», вимагають від уряду Віктора Януковича подвоїти розмір цієї допомоги. Одні вважають це «батьківською турботою про поліпшення демографічної ситуації» (мовляв, у самого Президента п`ятеро дітей). Інші трактують необхідне «подвоєння» як елементарний політтехнологічний епізод передвиборної кампанії.

Якою мірою українці готові сприйняти президентські побажання, виразно видно на прикладі батьків Лізи.

Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України «утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу». До форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, належать усиновлення, встановлення опіки (піклування), передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, котрі позбавлені батьківського піклування.

Загальний фізичний, психічний розвиток дітей, які виховуються в інтернатах, відрізняється від розвитку їхніх однолітків, що зростають у сім’ях. Компенсувати брак прихильності та позитивних емоцій у розвитку дитини інтернатний заклад не в змозі. Це спроможна зробити лише сім’я.

У Житомирській області, згідно з офіційними даними, приблизно кожна десята дитина народжується із гірким статусом «державна»: ці сироти при живих батьках, пройшовши курс лікування в дитячих стаціонарах, поповнюють обласний Будинок маляти на Богунії – околиці обласного центру. Мамам вони не потрібні. Лікарням утримувати їх по декілька місяців - теж невигідно.

За час спілкування з Оленою Х. у мене не склалося негативного враження про цю жінку. Її житло, так само як і присадибна ділянка, - доглянуті майже ідеально; з цієї причини припущення щодо асоціальності мами-«відмовниці» якось самі по собі відпали вже на третій хвилині розмови. Особисто мені хотілося б сподіватися на диво: на майстерність українських хірургів і кардіологів, на чуйність співгромадян з категорії небідних, на…

Як розповів УНІАН заступник головного лікаря Коростенського ТМО Микола Пригорницький, дівчинка, у якої відсутній рот, «чекає», поки звільниться місце в Новоград-Волинській лікарні для дітей з природженими патологіями. Потім дитину скерують до сиротинця, що на Богунії. Туди напередодні виборів прямо-таки шикується черга з визначних політиків-добродійників. Щойно спаде черговий політпсихоз, вони, як завжди, з головою поринуть у розподіл бюджетних коштів. Цей процес – набагато більш захоплюючий та перспективніший, ніж мрії про благополучне подолання дівчинкою Лізою з “якогось там Коростеня” теперішніх надважких випробувань.

Олег БАЗАК, Житомирська область

УНІАН в Google News