Група шведських учених опублікувала результати багаторічного дослідження, учасниками якого стали шведи у віці, що значно перевищує середню тривалість життя в країні. Спостерігаючи за довгожителями, професор Андерс Вікбі з колегами переконливо довели, що наявність в організмі літньої людини вірусу герпесу 5-го типу (цитомегаловірусу) значно підвищує ризик виникнення особливого стану імунної системи, який може призвести до швидкої смерті.
На сьогоднішній день вивчені сотні різновидів герпесвірусів, зокрема віруси простого герпесу і вітряної віспи, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Визначені основні шляхи інфікування - контактний і повітряно-крапельний. Також зараження відбувається при статевому контакті, грудному вигодовуванні, переливанні крові і проведенні медичних маніпуляцій.
Герпесвірусні інфекції зазвичай проходять у хронічній формі, з можливими рецидивами, під час яких вірус активізується і наносить удару по органу або системі "мішені".
Так виникають оперізувальний лишай, герпетичний енцефаліт, захворювання рогівки ока і багато інших захворювань. Особливо широкий спектр вражаючої дії цитомегаловірусу: шкіра, слизисті оболонки і кровоносні судини, а також клітини крові, нервової системи і печінки. Найістотніше, що приховано протікаюча цитомегаловірусна інфекція поволі, але правильно виводить із ладу імунітет.
"Практично кожна людина впродовж життя збирає свій "багаж" герпетичних вірусів, - відзначає кандидат медичних наук Тетяна ГРЕЧАНА, головний лікар лікувально-консультаційного центру "Макс-велл" у Борисполі. - Стає зрозумілим, що старіння імунної системи є не що інше, як її виснаження в результаті безуспішної боротьби з вірусами герпесу, в першу чергу з цитомегаловірусом. Услід за імунною системою старіє і організм в цілому".
Це відбувається тому, що вступаючи в боротьбу з цитомегаловірусом, імунна система наперед приречена на поразку: потрапивши в організм, вірус залишається в ньому назавжди. А постійна підтримка "бойової готовності" призводить до перебудови Т-клітин, відповідальних за імунітет.
Змінені Т-клітини за своєю структурою схожі на клітини, постарілі природним чином, і здатні боротися тільки з цитомегаловірусом. Таким чином, при атаці на організм інших збудників імунітет не діє. Більш того, такі клітини, як і сам вірус, залишаються з людиною назавжди.
