Коли риба небезпечна

"Рибні"паразити у разі потрапляння в людський організм поселяються в різних органах, отруюючи людський організм та спричинюючи розвиток різних хвороб...

З точки зору дієтології, риба – це чудовий повноцінний продукт, що містить надзвичайно потрібні й корисні речовини, які допомагають профілактиці багатьох хвороб, зокрема серцево-судинних, а також сприяють гальмуванню процесів старіння. Саме тому лікарі радять якомога частіше м’ясо замінювати рибою, що також є білковою стравою, однак засвоюється організмом легше, менше зашлаковує його. У цій „великій діжці меду” є „маленька ложка дьогтю”, яка може дуже напсувати. Це паразити. У разі потрапляння в людський організм вони поселяються в різних органах, отруюючи організм та спричинюючи розвиток різних хвороб. Але це не означає, що потрібно відмовитися від  риби. Йдеться лише про те, що перед вживанням її слід убезпечити.

  Найпоширеніші „рибні загрози”

*  ОПІСТОРХОЗ. Збудник — сибірська двоустка. Розмір глистів — 7–12 мм. Личинками паразитів заражена прісновода риба сімейства коропових: короп, лящ, червоноперка тощо.

Прояви хвороби починаються через 2–3 тижні після вживання недоброякісно обробленої риби. За ураження цим паразитом вперше у людини з’являється слабість, головний біль, підвищення температури тіла до 38–40° С. У разі хронічного перебігу хвороби організм не так гостро реагує на паразитів - вони „тихо”, але постійно  „з’їдають” його зсередини.

*  КЛОНОРХОЗ. Збудник — китайська двоустка.  Нею можуть бути уражені піскар, карась, сазан тощо. Проявляється підвищенням температури тіла, висипанням на шкірі, збільшенням печінки.

*  ДИФІЛЛОБОТРІОЗ — зараження широким лентецем. Після потрапляння в людський організм у кишечнику з личинки виростає черв`як завдовжки 8–12 м і більше. Паразит може жити в організмі 10–20 років. Джерело зараження: окунь, йорш, щука,  далекосхідні лососеві риби. Хвороба проявляється втратою апетиту, слабістю, нудотою, рідше блюванням, слинотечею, відрижкою, печією, бурчанням, тиском у животі, випорожненнями, головним болем, дратівливістю, висипанням на шкірі, які іноді сверблять.

*  НАНОФІЄТОЗ. Круглі дрібні черв`ячки розміром 5 мм паразитують у тонкій кишці. Спричинюють тяжкі проноси. Ними заражена кета та деякі інші риби. У разі тривалого перебігу хвороби розвивається анемія.

*  МЕТАГОНІМОЗ. Паразити передаються через сазана,  ляща, сома, червоноперку, піскаря, карася, товстолобика. Черв`ячки завдовжки 1–2,5 мм поселяються в кишечнику людини. Прояви хвороби (виникають через 7–10 днів після зараження): температура, висипання на шкірі, діарея, біль у животі.

*  АНІЗАКІОЗ. Личинки круглих черв`яків можуть уражувати майже всі види морських риб: тріскові, окуневі, лососеві, оселедцеві тощо.  Личинки анізакид можуть провокувати розвиток виразки кишечнику. Прояви: нудота, блювання, біль у животі, висипання, температура тіла, діарея.

Правила безпеки

Незважаючи на моду, не їжте сирої чи напівсирої риби. Всі її види можуть бути уражені паразитами, які становлять загрозу для здоров’я людини. Винятком є лише осетрові, зокрема стерлядь. Тож, якщо ви прихильник японської кухні або хочете вразити гостей екзотичною стравою із сирої риби, вибирайте лише згаданий сорт.

Ніколи не купуйте рибу, фарш і ікру в процесі приготування.

Готуйте безпечні рибні страви, якими є  добре проварена, пропечена, протушкована чи просмажена  риба. Варити рибу слід 15–20 хв. з моменту закипання, смажити — не менше 15–20 хв. (крупну рибу заздалегідь розрізують уздовж хребта на пласт), випікати пироги з рибою не менше 30 хвилин. Під час гарячого і холодного копчення до моменту готовності риба знешкоджується повністю. У разі соління риби (вагою до 2 кг) личинки паразитів гинуть: в умовах гарячого посолу (15–16°С) — через 5–9 днів, в умовах холодного посолу (5–6°С) — через 6–13 днів. 

У разі засолювання ікри в домашніх умовах її потрібно  спочатку пропастеризувати: покласти в друшляк  і опустити на 30 секунд у киплячий розчин солі (200 г солі на 1 л води), після чого на 30 секунд в киплячу воду. Після охолодження ікру заправляють олією й цибулею за смаком.

Борис Скачко,

лікар-фітотерапевт

УНІАН в Google News