Під час трансплантації душа переходить до іншої людини?

Після пересадки серця вегетаріанка, «присіла» на гамбургери та пиво... Пощастило 36-річній пацієнтці: їй дісталося серце 20-річної дівчини. І тепер жінці часто сняться щасливі зустрічі з коханим...

Кілька років тому в Італії мешканка Неаполя подала судовий позов на  хірурга-трансплантолога. Той був ошелешений – операція пройшла чудово, колишня пацієнтка почувалася добре. Виявилося, пані вивідала у нерозважливої медсестри, що її нове серце належало чоловіку, який покінчив життя самогубством через нещасне кохання… Цей факт пояснив жінці, чому вона завжди весела та бадьора, після хвороби почала впадати у глибоку безпричинну депресію. Жінка зізналася, що вона все частіше відчуває нездоланне бажання піднятися на дах будинку і зістрибнути вниз.

Відома також історія американки Сільвії Клер. Після пересадки серця переконана вегетаріанка «присіла» на гамбургери та пиво. З часом з’ясувалося, що її донором був 18-річний рокер, який обожнював ці продукти.

Цими дивними випадками зацікавився американський фізіолог Піл Пірсолл. Протягом тривалого часу він вивчав випадки, коли характер і смаки людини змінювалися після пересадки чужих органів. У своїй книзі він дійшов висновку, що серце містить інформацію, якою керується наш мозок. Тому воно, вшите в чуже тіло, починає керувати новим господарем, змінюючи його. 

Доктор Пірсол описує випадок, коли,  41-річному чоловікові пересадили серце 19-річної дівчини. Того наче підмінили. З дитинства він ріс повільним, розважливим. І несподівано у нього виявився бурхливий темперамент та просто шалений інтерес до життя.

Пощастило з донором і 36-річний пацієнтці: їй дісталося серце 20-річної дівчини, що загинула під колесами автомобіля, коли бігла до нареченого показати свою весільну сукню. І тепер жінці часто сняться щасливі зустрічі з коханим. За її словами, щастя переповнює її зранку до вечора. Вона зізнається, що ніколи стільки не сміялася.

"Ідея про те, що клітини тіла разом із генетичним кодом містять всю інформацію про людину, існує вже давно, - розмірковує Пірсолл. - Ще Дарвін висунув гіпотезу про біохімічну природу емоцій. Наша "душа" або характер міститься не в мозку, як вважалося раніше, а в серці. Саме тут запрограмовано особистість: тому, що саме воно думає, відчуває і взаємодіє спільно з усім організмом. Ця "клітинна, пам`ять" або, якщо хочете, душа під час трансплантації переходить до іншої людини".

На підтвердження цієї теорії опубліковано останні дослідження професора Центру молекулярної поведінкової нейробіології університету Рутгерса Кендіс Перт. Вона виявила, що нервові закінчення клітин передають інформацію не тільки в мозок, але й розносять її по всьому тілу за допомогою вібрацій певної частоти, які й стають поштовхом до перетворення думки, почуттів, емоцій у фізичну дію на молекулярному рівні. Ці вібрації, біохімічними емоційними посередниками яких є ліганди (від лат. ligo - зв`язую) - молекули, безпосередньо пов`язані із центральним атомом.), за словами Перт, є своєрідною мовою наших органів.  Нею спілкуються між собою імунна, травна, нервова й ендокринна системи. Тобто інформація про характер людини є в тілі на всіх рівнях, аж до молекулярного. А серце є диригентом  організму, передаючи інформацію кожній клітині організму.

Коли відомого українського  хірурга-трансплантолога Бориса Тодурова спитали, чи не змінюється сутність людини, зважаючи на чуже серце, він не зміг відповісти однозначно. «З приводу цього існує багато теорій і версій, - каже лікар. - Я - хірург і розглядаю серце насамперед як насос для перекачування крові. При пересадці моє завдання — відновити нормальний кровообіг. Серце, як і будь-який інший орган, має свій генетичний код, свою інформацію, і його переміщення в чужорідний організм, безумовно, впливає на роботу всього, у першу чергу на центральну нервову систему. Що після цього відбувається з психікою людини — предмет для вивчення фахівцями інших галузей. Безперечно, існує щось, що неможливо пояснити з погляду біохімічних процесів».

Підготувала Олеся Донченко

УНІАН в Google News