До яких наслідків призводить дефіцит сну, відомо вже давно. Люди, котрі хронічно недосипають, не лише мають проблеми з концентрацією уваги, страждають на ослаблення пам’яті, а й стають більш схильними до інфекційних захворювань, частіше страждають на серцево-судинні патології та навіть ожиріння.

Лише у США на снодійні витрачається 4,5 млрд. дол. на рік (при середній ціні однієї пігулки 3,5 дол.). При цьому, як засвідчили лабораторні дослідження, новітні препарати скорочують період засинання в середньому на 12,8 хв. й подовжують загальну тривалість сну на 11,4 хв. Ці результати отримав американський Національний інститут здоров’я, тоді як дослідження, котрі фінансують самі фармацевтичні компанії, трохи оптимістичніші: час засинання скорочується на 10 хв., тривалість сну подовжується на 32 хв. Проте, відповідаючи на запитання вчених, учасники дослідів стверджують, що спали вони в середньому на 52 хв. більше.

Такою розбіжністю в суб’єктивних і об’єктивних оцінках зацікавився Воллес Мендельсон, колишній директор кафедри порушень сну при Чиказькому університеті. За його версією, сучасні снодійні препарати не так полегшують процес засинання, як змінюють свідомість пацієнта, і вранці людина не в змозі ідентифікувати час, який провела без сну.

Відео дня

Схожої версії дотримується і Карл Дограмі з Філадельфійського університету Томаса Джефферсона. Препарати від безсоння, за його твердженням, діють у мозку людини на ті самі рецептори, що й препарати, призначені для його лікування. У результаті пацієнт відчуває менший дискомфорт, викликаний відсутністю сну, і здатний лише оцінити зниження рівня дискомфорту, забезпечене вживанням препаратів.

А ось Гаррі Річардсон із Детройтського шпиталю Генрі Форда пов’язує такий феномен із короткочасними порушеннями пам’яті. Адже сон сам по собі є станом, що його багато дослідників порівнюють з амнезією. В американській пресі вже з’явилися повідомлення про випадки лунатизму серед тих, хто приймає такі препарати. Зокрема одна з пацієнток, котра вживала Ambient, прокинулася з переломом зап’ястя, будучи абсолютно впевненою, що всю ніч проспала у своєму ліжку. А випадки нічних відвідувань холодильника людьми, котрі вранці стверджували, що після вживання препарату не вставали з ліжка, взагалі стали хрестоматійними.

Проте Стефані Соул, оглядачу The International Herald Tribune, не вдалося отримати офіційних коментарів із цієї проблеми. Практично всі експерти, до яких вона зверталася, не вважали проблему досить серйозною. Втім, у послужному списку кожного з цих експертів журналістці вдалося виявити зв’язки з фармацевтичними компаніями.

Дзеркало тижня