Неділя,
22 жовтня 2017
Наші спільноти

Щотретій житель України потребує допомоги психіатра

ВООЗ надає поняттю «психічне здоров’я» не тільки наявність самого захворювання. Це рівень функціонування людини, рівень її інтеграції у суспільство і якість життя людини...

Кожен третій житель України протягом життя потребує допомоги психіатра.

 
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила головний позаштатний психіатр Міністерства охорони здоров’я України, директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Ірина Пінчук на брифінгу у МОЗ.
 
«Це дані епідеміологічного дослідження, які є у багатьох наукових статтях, Раніше вважали що психічний розлад – це наявність якихось клінічних симптомів психічного розладу. На сьогодні си. туація інакша. Всесвітня організація охорони здоров’я надає поняттю «психічне здоров’я» не тільки наявність самого захворювання. Це рівень функціонування людини, рівень її інтеграції у суспільство і якість життя людини. Тобто фізичне, психічне і соціальне благополуччя людини. Розширено поняття психічного здоров’я», - сказала Пінчук.
 
За її словами, за 5 років вперше виявлених випадків психічних розладів поменшало на 4%, але це не свідчить, що таких людей поменшало, просто вони не звертаються до лікарів.
 
«Якщо брати загалом - фізичне, психічне, соціальне благополуччя - то кожна третя людина в Україні потребує психіатричної допомоги. Тільки 25% людей з тяжкими психічними розладами звертаються до лікарів-психіатрів, а інші 75% - де? Мабуть вони звертаються і в соматичні мережі, і до неврологів, і до терапевтів. Деякі взагалі не звертаються до лікарів, а вирішують свої проблеми іншим шляхом», - сказала головний психіатр, підкресливши, що сьогодні людина, яка навіть має якісь клінічні прояви, зокрема «голоси», може бути інтегрована у суспільне життя, працювати, підтримується родиною.
 
Водночас, наголосила Пінчук, за статистичними даними, на сьогодні до психіатрів звернулися один мільйон 200 людей.
 
«З них 70-75% - розлади не психотичні (нетяжкі психічні розлади – неврози, астенічні розлади, розлади поведінки), 10 % - розумово відсталі, близько 18-20% - тяжкі психічні розлади (шизофренія, біполярні афективні розлади тощо). Небезпечні люди - це пацієнти з тяжкими психічними розладами з позитивною симптоматикою», - зазначила Пінчук.
 
Фахівець підкреслила, що значною проблемою є депресії у підлітків, основним симптомом якою є дратівливість, яку несправедливо пояснюють так званим «перехідним віком».
 
«Але батьки не звертаються по допомогу до фахівця, вважаючи, що цей тяжкий період пройде. Однак, якщо говорити про суїциди, то вони у підлітків – на першому місці», - зазначила Пінчук.
Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку