В Україні згортається робота з кризовими сім`ями.
 
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловила керівник програми «Сирітству - ні» благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Дарина Касьянова в ході семінару-наради «Технології профілактики соціального сирітства: потреби сімей і дітей, якісній супровід».
 
Вона висловила побоювання, що соціальна робота з кризовими сім`ями в Україні втрачає активність. «У нас є відчуття, що питання соціальної роботи з сім`єю згортаються в Україні. Тому що обсяг роботи для соціального працівника зростає - робота з пенсіонерами, іншими категоріями, а робота з дитиною відходить на другий план. Немає координації в роботі соцпрацівників. Людей потрібно постійно навчати. Є також проблема в кваліфікації фахівців. Соціальних працівників набирали дуже швидко. Ми стикаємося з ситуацією, наприклад, коли в селах влаштовували на посаду соцпрацівника родичів, без освіти, людей, яких ніхто не навчав», - сказала Касьянова.
 
На думку Касьянової, проблема полягає в тому, що у соціальних працівників немає інструментарію. «Це воїни, які виступили на війну без зброї. Вони не знають, яким чином заходити в сім`ю, не знають, як допомогти проблемній сім`ї», - зазначила експерт.
 
Вирішення проблеми, на її думку, - це навчання соцпрацівників роботі з сім`єю, надання реальних послуг допомоги сім`ї, зокрема, створення центрів допомоги матері і дитини, кризових центрів, робота психологів на профілактику в школах, чітка координація між школою, дитсадком, педіатром, дільничним лікарем, міліціонером, ЖЕКом всіма тими, хто має прямий доступ до сім`ї і бачить дитину.
 
Касьянова нагадала, що 22 жовтня 2012 року було підписано Указ Президента «Про стратегію і профілактику соціального сирітства».
 
«Його дуже довго чекали в нашій країні. У його розробці брали участь багато громадських організацій, зокрема благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», ЮНІСЕФ, Міністерство соціальної політики. Також у серпні минулого року в Україні з`явилося 12 тис. соціальних працівників, які повинні допомагати кризовим сім`ям, виявляти їх. В Україні є два потужні ресурси – соціальні працівники, стратегія і указ Президента, завдяки якому кількість дітей в інтернатах повинна з кожним роком зменшуватися, як і кількість позбавлень батьківських прав. Рік минув, кількість соціальних працівників зросла, кількість сімей з соціальним супроводом зросла, і в той же час кількість дітей в інтернатах зросла, не в сирітських, а в звичайних інтернатах – загальноосвітні інтернати, санаторного типу, це протитуберкульозні санаторії. Більш як 60 тис. дітей перебувають в інтернатних установах. Це діти, у яких є батьки. Причому, в сирітських установах сьогодні близько 13 тис. дітей», - повідомила представник фонду Ахметова.
 
Вона розповіла, що в Донецьку реалізується програма «Збережемо дитині сім`ю», мета якої - профілактика соціального сирітства, а також напрацьовані методи, способи, технології допомоги сім`ї, виявлення кризових сімей на ранній стадії.
 
«Ми відпрацьовуємо в Донецьку модель раннього виявлення (на рівні одного району). Основне завдання - повернути дітей з інтернатів у сім`ї, тому що мотивацією для повернення сім`ї до нормального життя є лише дитина. Над цим потрібно працювати», - підкреслила Касьянова.
 
Вона розповіла про досвід Естонії в профілактиці соціального сирітства. «У школах кожен ранок соціальний педагог, психолог, класний керівник зустрічає дитину. Вони спостерігають, який настрій у дитини, як вона себе відчуває, чи не пригнічена вона, чи немає у неї депресії. Все це допомагає побачити проблему на ранній стадії і допомогти дитині і її сім`ї. Якщо на рівні школи допомогти вже не можна, потрібно терміново переадресувати проблему в соціальну службу. Ці схеми відпрацьовані в Європі, Америці. Зараз фахівці з Естонії навчають тренерів, соціальних педагогів, які працюють у школі», - сказала Касьянова.
 
У свою чергу, керівник регіонального центру в Естонії «Дитині – свій дім» Наталія Умарова зазначила, що в її країні існує законодавча база з захисту дитини і сім`ї, згідно з цим законам надається підтримка.
 
«У нас є дуже чіткі методики, є фахівці, які займаються цими методиками. Також дуже добре побудована соціальна мережа установ – хто, на якому етапі повинен допомогти дитині й кризовій сім`ї», - зазначила Умарова.
 
На її думку, дуже багато залежить від людського чинника. «Якщо я хочу розвиватися, хочу працювати – я це робитиму. А якщо я хочу рахувати лише цифри, які повинні сходитися, багато звітів, тут дещо інший підхід. В Естонії соціальний працівник не настільки завантажений документацією, як соцпрацівник в Україні. В Україні дуже великий потенціал, багато зроблено. 12 тис. соцпрацівників – це дуже добре, але вони повинні знати, що робити. Якщо спочатку говорили, що немає людського ресурсу, то тепер проблема, як їх навчити, мотивувати для роботи над збереженням дитини в сім`ї. У той же час, спілкуючись з працівниками інтернатів в Україні, я бачу страх інтернатних працівників. Страх змінювати щось, залишитися без роботи. Це чисто людський чинник. Проте завжди потрібно пам`ятати, що дитина повинна рости в сім`ї. Саме вона в першу чергу намагається врятувати сім`ю. Вона хоче бути в своїй сім`ї, бореться за це, тому ніколи не скаже, що їй погано, дитина говоритиме, що у неї найкраща мама в світі», - сказала Умарова.
 
За її словами, в Естонії проблема сирітства не настільки глобальна, як в Україні. «За рубіж в Естонії усиновляють від 10 до 13 дітей на рік. Ще 20 років тому, в 1992 році, у нас були черги в дитячі будинки. Зараз у дитячих притулках, розрахованих на 32 дитини, до 6 дітей. Ця система себе вже зживає», - сказала Умарова.