Такий висновок зробила вчений із Швеції. Внаслідок вдихання мікроскопічних часток вугілля, асфальту, заліза та інших забруднювачів щороку передчасно помирає понад 5 тис. шведів. Ці частки можуть бути результатом неповного згоряння, виснаження дорожніх покриттів. У разі вжиття належних заходів кількість їх у повітрі може відчутно зменшитися. Проте проблема в тому, що вченим не відомо, які джерела, що містять частки, становлять найбільшу загрозу здоров`ю людини.
Нещодавно доктор Карлсон досліджувала стокгольмське метро і дійшла висновку, що порівняно з частками, виявленими в автомобільних викидах й деревному паливі, що утворюються внаслідок спалювання, найшкідливішими для ДНК є ті, що виділяються саме у підземці.
Г. Карлсон порівнювала вплив різних мікрочасток на штучно вирощені клітини легенів. Результати дослідження засвідчили, що у повітрі метро міститься дуже багато часток заліза, які утворюються внаслідок тертя коліс об рейки. Коли ці частки потрапляють до організму людини, у клітинах утворюються вільні радикали, котрі згубно впливають на спадковість і підвищують ризик виникнення ракових захворювань.
