57-річний мешканець Каліфорнії вирізняється незвичайним кольором обличчя. Його шкіра стала синьою через багаторічне вживання колоїдного срібла для лікування дерматиту.
Пол Карасон захворів га дерматит чотирнадцять років тому, повідомляє Лента.Ру. Чоловік зайнявся самолікуванням і почав приймати так зване колоїдне срібло - колоїдний розчин частинок срібла, який він отримував за допомогою електролітичного методу (пропускання електричного струму через занурені у воду електроди). Отриманий розчин чоловік вживав як усередину, так і зовнішньо – наносячи його на уражені ділянки шкіри.
Через певний час Пол почав буквально «змінюватися в обличчі», причому процес протікав поступово й непомітно. На незвичайний колір його шкіри першим звернув увагу друг Пола, який не бачив його кілька місяців.
На думку лікарів, посиніння американця пояснюється так званою аргірією. Цей стан виникає внаслідок постійного прийому срібла всередину або багаторічної роботи зі сріблом і його солями. Перші ознаки аргірії з`являються через 2–4 роки дії срібла, а сильне потемніння шкіри виникає не раніше, ніж через десять років. Найперше темніють губи, скроні й кон`юнктива очей, потім змінюється забарвлення слизистих оболонок рота і ясен, а також колір нігтьових лунок. При цьому ніяких болісних відчуттів і розладів самопочуття зазвичай не виникає.
Через незвичайний колір шкіри Пол Карасон прагне уникати громадських місць і навіть змінив місце проживання: з Орегона він переїхав у Мадеру. Тим часом, він ніколи не звертався до лікаря з приводу свого стану й продовжує вживати колоїдне срібло, хоч і в менших кількостях.
Колоїдне срібло часто пропагується як універсальні ліки від усіх хвороб. Тим часом, американське Управління з продуктів і ліків (FDA) не рекомендує цей засіб для лікування захворювань. За даними FDA, колоїдне срібло не лише неефективне, але й може викликати серйозні побічні ефекти. Крім аргірії, при його тривалому вживанні може виникати ураження нирок, неврологічні розлади, порушення травлення, головні болі й хронічна втома, вважають фахівці.
