На складах Київського вітамінного заводу зовсім порожньо. Не від того, що виробництво зупинилося – всьому провиною високий попит українців на вітаміни. Ще літом продукцію нікуди було дівати, а в червні завод навіть закрили і розпустили співробітників у відпустки за свій рахунок, зараз же роботи вистачає всім. «Виробництво йде повним ходом», – говорить один із співробітників заводу.
У грудні завод випустив рекордну за рік кількість вітамінів. «Розпродано було на 18 млн. грн.», – повідомили на підприємстві. Пік вітамінних продажу припадає на січень-квітень, коли багато споживачів під впливом ТВ реклами починають профілактику авітамінозу. «Цим і пояснюється зростання продажу вітамінів», – кажуть експерти дослідницької компанії RMBC.
Попит на вітаміни не впаде і триматиметься ще до квітня. Зупинка Уманського вітамінного заводу, який днями придбала болгарська компанія Sopharmа, могла б призвести до дефіциту на ринку. Але його поки вдається уникнути, запевняють аптекарі. «Київський вітамінний завод» вирішив збільшити виробництво, поставивши співробітникам стаханівські плани. «Незалежно від того, що у виробника із запасами продукції на складі, у дистриб`юторів і в аптеках вона є», – каже продакт-менеджер «КВЗ» Віктор Ткачук. Крім того, їм на допомогу поспішають імпортні виробники, які займають 40% ринку.
Вітаміни в загальному об`ємі роздрібних продаж за 2007 р. зайняли третє місце після антибактеріальних препаратів для системного використання і анальгетиків, потіснивши популярність препаратів від кашлю і застуди. Проте ціни на них, за даними RMBC, з вересня 2006 р. по вересень 2007 р. виросли на $1,24 і до кінця 2007 р. склали 17 грн. за упаковку. Сьогодні ціна на вітаміни проходить двократну накрутку: дистриб`ютор заробляє на упаковці 16–20%, а роздріб – 24–30%.
Український ринок вітамінів вже декілька років стабільно тримається на рівні 56 млн. упаковок на рік. Щоб закріпитися на ньому новим компаніям доводиться демпінгувати. Проте імпортним компаніям важко утримувати низькі ціни.
При витратах на логістику і сплаті мит, їх ціна на продукт стає автоматично на порядок вище, ніж у вітчизняних. «До того ж, вони витрачають $300–500 тис. на рекламу, чого ми не робимо», – зазначає Віктор Ткачук.
Відповідно, купуючи імпортний продукт, українці платять додатковий долар за його рекламу. Але реклама робить своє: українці залишають в аптеках більше грошей, віддаючи перевагу дорожчим, іноземного виробництва, стверджують у RMBC.
