Кір перестав бути ”дитячою” хворобою
Кір перестав бути ”дитячою” хворобою

Кір перестав бути ”дитячою” хворобою

12:12, 22.02.2008
13 хв.

Останнім часом вік тих, хто хворіє на кір, значно змінився. Якщо раніше ця недуга переважно спостерігалася в дошкільнят, то зараз - здебільшого у школярів та молодих людей...

Останнім часом вік тих, хто хворіє на кір, значно змінився. Якщо раніше ця недуга переважно спостерігалася в дошкільнят, то зараз - здебільшого у школярів та молодих людей віком від 15 до 18 років. Так, спалахи  цієї інфекції в Україні зареєстровано минулими роками.

Зростання захворюваності на кір має місце в усіх областях України, а в деяких регіонах, особливо західних, вона перевищила показники попередніх років більш як у сотню разів. "Чому так?" - запитаєте ви. Така ситуація, особливо у сільській місцевості, була зумовлена малим відсотком щеплених проти цієї недуги. Причиною цього є нестача вакцини в достатній кількості, непоінформованість населення про важливість щеплення, необґрунтованість протипоказань до щеплення. Щоб попередити спалах захворювання, необхідно, аби не менше 95 відсотків населення пройшли процедуру щеплення. Тоді вони не тільки не захворіють самі, але й не передадуть недугу іншим. Третім аспектом є значний відсоток ускладнень після кору, які зумовлені не тільки власне цим вірусом, але й бактеріями. Вони впливають на організм внаслідок зниження його опірності, викликаючи ускладнення з боку практично всіх органів і систем.

За яких умов поширюється кір

Відео дня

Кір був відомим за декілька століть до нашої ери. Як ви вже зрозуміли, збудником його є вірус. Для того, щоб захворювання поширювалося, необхідні три умови, а саме: хворий на кір (джерело інфекції), певний механізм передачі вірусу та сприйнятливий до захворювання організм. Людина з цією недугою є заразною не тільки тоді, коли у неї вже наявні ознаки хвороби, але й за декілька днів до її початку. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка недуги слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби, протягом катарального періоду та періоду висипань хворий на кір виділяє вірус. Він потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись із нижніх поверхів приміщення на верхні чи з одного його кінця в інший. Тривалість виділення вірусу від хворого залежить від наявності в нього ускладнень. Якщо перебіг недуги ускладнений, то вважається, що вірус може виділятися приблизно на шість днів довше. Все це враховують лікарі, встановлюючи терміни накладання карантину. Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що вірогідність захворіти на кір в результаті контакту з хворим - 100 відсотків. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, що жінки хворіли на кір раніше або пройшли щеплення), який згодом втрачають.

Стадії розвитку кору

У своєму розвитку кір має декілька періодів. Перший - триває від 9 до 17 днів, а у випадках застосування імуноглобуліну з метою попередження хвороби у людей, які контактували з хворим, може продовжуватися до 21 дня. Інкубаційний період - проміжок часу від зараження під час контакту до появи перших ознак хвороби.

Другий - катаральний - становить від 3 до 7 днів. Звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На другу-третю добу вона може знижуватися до 37-38 градусів за Цельсієм. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами недуги також є кон`юнктивіт та склерит, які супроводжуються світлобоязню, сльозотечею. Іноді світлобоязнь буває настільки сильною, що повіки хворого судомно змикаються. До кінця катарального періоду виділення з носа та очних щілин набувають гнійного характеру. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках буде наростання катаральних проявів, кашель ставатиме частішим, надсадним, болючим. Основними ж відмінними рисами, що дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипань на шкірі, є поява наприкінці катарального періоду на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м`якому і твердому піднебіннях.

Коли з`являється цей симптом недуги (на 4-5 добу), лікарі відзначають, що розпочинається третій період - період висипань. Особливістю його є те, що висипання спершу виникають на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюються поступово вниз, вкриваючи шию, тулуб, ноги. Вони мають вигляд плям рожево-червоного кольору, що переважно виступають над неураженою шкірою. Часто елементи висипань зливаються. Знову підвищується температура до високих цифр. Гарячка триває протягом усього періоду поширення висипки, катаральні явища продовжуються. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, легко вразливою, губи - сухими, потрісканими, вкриваються шкірочками, а на язику з`являється наліт. Все це сприяє приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку стоматиту.

Потім у розвитку хвороби настає період пігментації. Висипання починають темніти, набуваючи коричневого відтінку. Пігментація відбувається у тому ж порядку, як і з`являвся висип (від голови до ніг), утримується від одного до півтора тижнів. В подальшому може спостерігатися дрібне лущення, що нагадує висівки. Чим більша кількість висипань, тим вони яскравіші, отже, тим більша вірогідність лущення. У цей період нормалізується температура, поступово зникають катаральні явища.

Особливість висипань (колір, форма, час появи, подальша пігментація та лущення), наявність катару верхніх дихальних шляхів, кон`юнктивіту та склериту, специфічних змін в ротовій порожнині дозволяють розпізнати кір у ці періоди та відрізнити його від інших захворювань, що теж супроводжуються висипом (краснуха, скарлатина, вітряна віспа тощо).

Останнім етапом у перебігу кору є період одужування, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час треба остерігатися будь-яких інфекційних хвороб. Повторно захворіти на кір малоймовірно, оскільки всі, хто мав цю недугу, набувають стійкого імунітету.

У нещеплених дітей, яким після контакту із хворим на кір ввели імуноглобулін, захворювання може також виникати, але воно має значно легший перебіг. Гарячка невисока, прояви виражені слабко, висипання у невеликій кількості. Щеплення ж коровою вакциною викличе стійкий імунітет.

Ускладнення від кору

Не треба забувати про ускладнення від кору, які можуть бути грізнішими за саме захворювання. Їх поділяють на вірусні та бактеріальні. Вірусні ускладнення зумовлені власне вірусом кору. До них відносять стенозуючий ларинготрахеїт (круп), пневмонію, менінгіт, енцефаліт, енцефаломієліт. Останні є найгрізнішими і найнебезпечнішими для дітей - перебіг захворювання тяжкий, часто летальний. Діти, які одужали, залишаються інвалідами. У випадку вірусних ускладнень, термін виділення вірусу кору від хворого подовжується і становить близько десяти днів з початку висипань. Це зумовлює необхідність тривалішої ізоляції таких дітей.

Бактеріальними ускладненнями кору найчастіше бувають пневмонії, отити, стоматити, ентероколіти, пієлонефрити, що також необхідно враховувати в лікуванні таких дітей.

Перебіг захворювання у дітей

Хотілося б звернути увагу на особливості перебігу кору у дітей першого року життя. У них в катаральному періоді прояви кон`юнктивіту, нежиті, кашлю виражені слабше. Іноді ж цей етап хвороби взагалі відсутній, і захворювання починається з висипань. У більшості випадків відсутні специфічні манкоподібні висипання на слизових ротової порожнини. Період висипань скорочений і становить 2 дні. Хоча зберігається поступовість висипань - висипка дрібніша, блідіша і її кількість менша, порівняно зі старшими дітьми. Нерідко виникає дисфункція кишечнику - часті випорожнення рідкої консистенції, іноді з домішками слизу. Період пігментації також вкорочений. Незважаючи на це, перебіг кору в немовлят важчий. У цих діток частіше виникають бактеріальні ускладнення, такі як пневмонія, отит. В подальшому часто розвивається дисбактеріоз кишечнику. Поява ускладнень зумовлює вищу смертність від кору в дітей цього віку. Все це ще раз доводить, що захворювання краще попередити, ніж лікувати.

Лікування кору вдома

У лікарню (інфекційне відділення) обов`язково госпіталізують хворих на кір діток першого року життя, дітей із важким ступенем кору, ускладненнями, а також тих, хто проживає в дитячих будинках, інтернатах, рідше - гуртожитках. Якщо ви чи хтось з ваших рідних захворів на кір - викличте дільничного лікаря. Саме він має визначити, де треба лікуватися - вдома чи в лікарні, призначить відповідне лікування і профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору.

Специфічних засобів, які б впливали на вірус кору, не існує. Тому лікування полягає в посиленому догляді для полегшення перебігу недуги. Хворого ізолюють в окрему, добре провітрювану кімнату. За неускладненого перебігу, термін ізоляції становить не менше чотирьох діб від появи перших висипань. Протягом 7-10 днів треба дотримуватися ліжкового режиму. Для зменшення ознак інтоксикації  дають багато пити - чай, соки, компоти, відвари трав, мінеральну столову воду. Об`єм рідини залежить від віку і становить 1,5-2,5 літрів на добу. Особливу увагу варто приділити харчуванню. Їжа має бути легко засвоюваною, механічно і хімічно щадною, вітамінізованою (супи, каші, картопляне пюре, омлет, фрукти, овочі, кисломолочні продукти, риба, м`ясний фарш, парові котлети, фрикадельки).

Великого значення надають догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип`яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього кутика ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня. Лікуючи гнійний кон`юнктивіт, очі закрапують одним із лікувальних розчинів, які порадить лікар. Сухі губи змащують вазеліновою олією, дитячим кремом. Ніс прочищають ватним тампоном, змоченим у вазеліновій олії. Ротову порожнину треба полоскати після кожного прийому їжі чи пиття кип`яченою водою, 2% розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води). При нежиті в ніс закрапують розчини судинозвужувальних крапель. За наявності кашлю показані мікстури від кашлю чи інші відхаркувальні засоби у вікових дозах. Для зниження температури тіла застосовують парацетамол. Жарознижувальні препарати дають при гарячці 38,5 градусів за Цельсієм і вище. Широко призначають аскорбінову кислоту у добовій дозі 300-500 мг, антигістамінні засоби. Антибіотики призначають у разі приєднання бактеріальної інфекції.

Профілактика кору

Профілактичні заходи в осередку кору включають ізоляцію - до п`ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень - на 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу. Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість - кварцюють. На дітей, які контактували із хворим на кір та не були щепленими і не хворіли на кір, накладають карантин. Перші сім днів від одноразового контакту дозволяється відвідувати дитячий колектив. Далі, до 17 дня від контакту включно (а для дітей, які з метою профілактики отримали імуноглобулін, - до 21 дня) таких діток ізолюють. В осередку інфекції щодня проводять профілактичний огляд і термометрію малюків, які перебували в контакті з тим, хто захворів. Усіх виявлених хворих терміново ізолюють.

Специфічна профілактика в осередку інфекції проводиться людським імуноглобуліном. Його вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв`язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні від контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коровою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, за відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротитної інфекції (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинацію) проводять у віці 6 чи 11 років (якщо в 6-річному віці щеплення не проводилося).

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся