Закарпаття знову попливло

Повінь на Закарпатті охопила 10 із 13 районів. Одна людина впала в автомобілі у воду і зникла безвісти. До породіллі лікарі пробиралися через ліс та гори...

Через сильні опади, які пройшли Закарпаттям, в регіоні за кілька днів підтопило понад тисячу будинків, кількасот гектарів ораниці, вода знесла десятки мостів та берегоукріплень. Двісті людей вже відселили з небезпечних зон. Найстрашніше ж те, що одна людина впала у воду і зникла безвісти…

Тиждень опадів – і Закарпаття знову накрила велика вода. Люди шоковані, чимало з них порівнює цьогорічну стихією зі страшною повінню 1998 року, коли так само раптово, буквально за кілька днів сильних опадів, річки розлилися до небачених масштабів.

За оперативними даними Центру пропаганди Головного управління МНС в Закарпатській області, станом на ранок суботи, 11 грудня, на території 42 населених пунктів Свалявського, Виноградівського, Воловецького, Міжгірського, Хустського, Перечинського, Тячівського, Іршавського, Рахівського та Мукачівського, Берегівського районів Закарпатської області залишаються підтопленими 17 житлових будинків 431 підвальне приміщення житлових будинків. Повністю зруйновано 3 залізобетонні містки сільського значення, виявлено незначні пошкодження 4 залізобетонних та 9 дерев’яних мостів.

Велика вода накрила майже 900 гектарів сільськогосподарських угідь, пошкоджено понад 2 тисячі погонних метрів берегоукріплень та 6,2 тисячі метрів погонних автодоріг.

Крім того, станом на ранок з 20 населених пунктів повністю та 10 частково в п’ятницю відключеними від електропостачання залишаються всього 4. Не працює близько 15 АТС. Поблизу с. Біловарці Тячівського району через просідання ґрунту пошкоджено газопровід середнього тиску (діаметр труби 300 мм), внаслідок чого без газопостачання, а відповідно – без тепла та можливості приготування їжі - залишилися два населені пункти.

Через перезволоження грунтів в області почалися зсуви грунтів та селі. В кількох місцях зсуви навіть частково перекрили автомобільні дороги, хоча рятувальники та дорожники оперативно їх розчищали.

У школі села Колочава, де вчилося 45 дітей, вода знесла стіну. Учнів і майно встигли вивезти. На Закарпатті не працюють 33 школи, дев’ять садочків, три інститути й два ПТУ.

Люди в надзвичайних умовах

За час від попередніх паводків до сьогодні люди багато чому навчилися, принаймні тому, що самим себе також треба захищати. Чимало з них навіть власні кошти вкладали у будівництво берегоукріплень та дамб. Іван Кополовець з одного з сіл на Тячівщині розказує - більше 50 тисяч гривень вклав у будівництво берегоукріплення поблизу своєї оселі. «Вода прийшла – знесла все «під кліпом ока», - скаржиться літній чоловік.

Марія Крайняй з села Кам’янське Іршавського району повністю шокована, жінка плаче: «Ви навіть не уявляєте, як побачити таку страшну картину, коли вода в одну мить забирає, зносить все те, що таким тяжким трудом упродовж всього життя наживалося!»

Ще в одному з сіл того ж таки району у відрізаному водою від цивілізації будинку опинилася жінка на 38-40 тижні вагітності. Біля неї чергує акушерка, породіля в паніці, адже автомобілем до неї не дістатися. Рятувальники спочатку хотіли забрати жінку за допомогою гелікоптера, але не дозволили цього зробити складні погодні умови. Лікарю довелося діставатися до жінки через гори та ліси. 

Та найбільша трагедія сталася ще 8 грудня ввечері поблизу села Ганичі Тячівського району: водій автомобіля ГАЗ-52, який перевозив балони зі скрапленим газом, не впорався з керуванням транспортного засобу та з’їхав із п’ятиметрового обриву у р. Теребля. Глибина річки в даному місці близько 3 метрів. Невдовзі автомобіль знайшли нижче за течією, але через надзвичайну швидкість води не могли витягнути з річки. Доля водія так і невідома, поки що його вважають зниклим безвісти. Працівниками ГУ МНС проводяться пошукові роботи.

Людей відселяють з небезпечних зон

«Вода стала різко прибувати в ніч із четверга на п’ятницю», - розповідає жителька села Кам’янка, що на Іршавщині, пані Марія. – «Причому прибувала з такою швидкістю, що людей почали терміново евакуювати. У нас у будинку вода піднялася, мабуть, до двох метрів. Ми разом з дітьми вночі йшли просто по воді. Взяли найнеобхідніше – харчі, що вціліли, паспорти – і до родичів ночувати…»

Село Кам’янка – одне з найбільш постраждалих від паводку. У полоні водної стихії тут опинилося більше сотні людей, майже 20 з них – діти. Рятувальники встигли вчасно евакуювали селян. Наразі в цьому селі та інших постраждалих на човнах пробираються до будинків, вивозять цінні речі та документи.

Попри це, надзвичайно складна ситуація на Тячівщині в селі Вільхівці. Повідомлення про небезпеку затоплення цілого населеного пункту через загрозу прориву дамби рятувальник отримали ще вранці 9-го грудня. Як розповів помічник начальника ГУ МНСУ в Закарпатській області Федір ФІЛІП, у селі Вільхівці вода підмила майже сотню метрів мокрого підкосу правобережної дамби на річці Тересва, через що виникала небезпека прориву довжиною 40-50 метрів. «Через прорив дамби можуть бути підтоплені 305 дворогосподарств на восьми вулицях населеного пункту. Тому на засіданні Тячівської районної комісії з надзвичайних ситуацій прийняте рішення про тимчасове відселення 1200 людей в безпечну зону с. Вільхівці», - уточнив Ф. Філіп. За його словами, на місці пошкодження дамби одразу почали працювати рятувальники та працівники Закарпатського облводгоспу. Наразі до родичів та до адміністративних будівель відселили вже півтисячі осіб, ще відселені понад 490 людей, будинки яких потрапляють в зону підтоплень, з інших районів області.

«Хоч цього разу про воду подумали»

Люди розказують, завжди при повенях найбільша проблема – чиста питна вода та харчі.

Бо ж якщо вода відріже село від цивілізації чи знесе міст, яким їздять до населеного пункту – все, біда! Зараз підтоплені брудними каламутними повеневими водами понад 4 сотні криниць, з яких люди п’ють воду. Через негоду та супутні проблеми призупинено роботу Хустського та Міжгірського водозаборів, а це означає, що без води залишилися жителі двох райцентрів – Хуста та Міжгір’я. Проте влада зметикувала доволі оперативно, практично одразу воду до райцентрів почали підвозити в автомобілях. Вочевидь, навчила таки весняна повінь, коли через затоплені криниці без питної води лишилися жителі кількох населених пунктів Мукачівського району: люди викупили всю звичайну та мінеральну воду в крамницях, і лише тоді, коли про проблему написали засоби масової інформації, людям здогадалися підвозити чисту воду…

Всі служби працюють злагоджено

На жаль, вже навчені працювати оперативно та злагоджено – через досвід ліквідації наслідків паводків у попередні роки. Так. За даними Ф.Філіпа, в регіоні працюють обласна та районні комісії з питань надзвичайних ситуацій, силами служб району проводиться ліквідація наслідків надзвичайної ситуації – організація проїзду по автошляхах області, відновлення автошляхів, берегоукріплень та мостів, відновлення електропостачання населених пунктів.

До аварійно-відновлювальних робіт залучено територіальні підрозділи МНС, бригади комунальних служб, Закарпатське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству, ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», ВАТ «Закарпатгаз», ЗФ ВАТ «Укртелеком», ДП «Закарпатоблавтодор» ( всього 1138 чол. та 235 од. техніки, у тому числі від МНС України 86 чол. особового складу, 24 од. техніки).

У той же час, за оперативними даними від прес—центру Закарпатської ОДА, оперативно працюють санепідемстанція (готує ліки від грипу та інфекційних хвороб, бо через переохолодження почали хворіти діти). В СЕС переконують, що засобів для дезінфекції криниць теж вистачає. Як тільки зійде вода, медики розпочнуть подвірні обходи, роздаватимуть ліки та обстежуватимуть людей.

«Для дій у ймовірних зонах можливого підтоплення проведені розрахунки та приведені у готовність сили і засоби МНС. Населення районів області постійно інформується про ситуацію, що склалася і заходи, що вживаються владою для нормалізації обстановки», - уточнив помічник начальника ГУ МНСУ в Закарпатській області.

Так само постійно працює обласна комісія з надзвичайних ситуацій. Голова Закарпатської ОДА Олександр ЛЕДИДА вже другу добу їздить по області – відвідує постраждалі райони та контролює хід виконання рятувальних робіт.

Цьогорічна повінь завдасть більше шкоди, ніж стихія 2001 року

Таку думку висловлюють вже сьогодні спеціалісти. За словами керівника Закарпатського облводгоспу Володимира ЧІПАКА, приміром, в Іршавському районі Закарпаття, який нині від води потерпає найбільше, подібної повені вже не бачили кілька десятків років. «Рівень води у річці Боржаві цьогоріч вищий, ніж під час паводку 2001-го», - уточнив головний водогосподарник Закарпаття.

У той же час спеціалісти кажуть, попри те, що ситуація контрольована, тішитися з того, що вода почала спадати ще доволі рано. Бо якщо з гірських районів повінь уже відступає, то очікують її наразі в низинних регіонах – докочуються паводкові хвилі, небезпечно піднімаючи низинні течії Латориці й Тиси. Щоправда, спеціалісти запевняють, що тут проблем не мало б виникнути. «Тиса поки що порівняно спокійна, - розказує В. Чіпак. – По Тисі, якби не реконструкція більше 7 км дамби в Королеві, дамби від Вилка до Берегівського району завдовжки 9 км, то ми б мали ситуацію як у 2001 році – десятки сіл під водою».

За даними прес-центру Закарпатської ОДА, оцінювати збитки та визначати суми компенсацій почнуть вже за кілька днів. Для цього вже створені спеціальні комісії. «Комісія створена в кожному районі, але поки вода не спаде і до будинків не можна буде підійти – а це, за прогнозами метеорологів буде десь за 2 дні, – комісії роботу розпочати не зможуть, - розповів голова Закарпатської ОДА Олександр ЛЕДИДА.

І щодо прогнозів. Синоптики кажуть – дощів по Закарпаттю більше не буде. Тож ситуація не нагнітатиметься. Але вдарять морози, що в даній ситуації нічим не ліпше: це, кажуть рятувальники, ускладнить рятувальні та відновлювальні роботи, адже мокрі стіни будинків можуть не витримати натиску холодів…

Наталія Петерварі, Ужгород

УНІАН в Google News