У Києві близько 50% викликів «швидкої» медичної допомоги є непрофільними або не екстреними.

Як повідомили УНІАН у прес-службі столичної міськдержадміністрації, про це у прямому ефірі телеканалу «Київ» заявив директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв.

«Оператори централізованої диспетчерської приймають виклики «швидкої» та класифікують їх за певним опитувальником. Тобто, якщо людина, яка подзвонила, перебуває при свідомості й готова відповісти на уточнювальні запитання, диспетчер має можливість правильно кваліфікувати виклик. Якщо уточнення неможливе, то виклик розцінюється як екстрений, і бригада має приїхати протягом 10 хвилин», - пояснив В.Мохорєв.

Відео дня

Разом з тим він зауважив, що іноді при викликах бригад «швидкої» допомоги фіксуються певні зловживання. «Інколи дзвонять люди, кажуть, що ситуація критична, а насправді, коли приїжджає бригада екстреної медичної допомоги, виявляться підвищення артеріального тиску або легке запаморочення, що є звичайним амбулаторним викликом. У такому разі можна викликати поліклінічного лікаря або, у крайньому випадку, – невідкладну медичну допомогу. Наразі з усіх викликів близько 50% є непрофільними або не екстреними», – зазначив В.Мохорєв.

Він також зауважив, за номером «103» виклики приймають одразу 40 операторів. Автоматизована система негайно з’єднує абонента з вільним диспетчером. Також забезпечується безпосередній зв’язок з аварійно-рятувальними службами міста, прийом та обробка повідомлень за допомогою мобільного зв’язку (смс), факсу та електронної пошти.

У профільному департаменті зазначають, що до критеріїв термінового екстреного виклику та приїзду карет «швидкої» в межах 10 хвилин належать такі випадки: втрата свідомості, судоми, раптовий розлад дихання, біль у ділянці серця, блювота кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади; усі види травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураження електричним струмом, блискавкою, теплові удари, переохолодження, асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєння, укуси тварин, змій, павуків, комах тощо; порушення нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).

До невідкладних викликів та приїзду карет «швидкої» в межах однієї години відносять такі випадки: раптове підвищення температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі, головним болем, запамороченням, слабкістю; болі в попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищення артеріального тиску; больовий синдромом у онкологічних пацієнтів; алкогольний, наркотичний, токсичний абстинентний синдромом; загострення хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з гіпертонічною хворобою, виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічним запаленням печінки, жовчного міхура, кишківника, хворобою нирок, суглобів тощо.

Інформацію про місцезнаходження медпунктів та лікарів-спеціалістів мешканці столиці можуть дізнатись за телефонами: 103, 15-03, 109. Також цілодобово працює консультативно-інформаційна служба «Здоров’я» – порада лікаря за номером 15-83.

При Департаменті охорони здоров’я міста Києва цілодобово працює оперативний черговий, із яким можна зв’язатися за телефоном: 278-46-40.

У разі виникнення конфліктних та надзвичайних ситуацій з медичних питань необхідно звертатись за телефоном «гарячої лінії»: 278-41-91.