Фарби допомагають дітям боротися зі смертю

У Київському обласному онкологічному диспансері з дітьми займаються арттерапією. Вона значно  покращує психоемоційний і душевний стан важкохворих маленьких пацієнтів...

На перший погляд, це звичайні діти – рухливі, веселі. От тільки доля вже з дитинства приготувала для них випробування. Злоякісний гістиоцитоз (злоякісна клонова пухлина кровотворної тканини) – такий діагноз поставили Дані Дереневській українські медики, а у Толика Мельниченка виявили “царську” хворобу - гемофілію.

Для маленьких пацієнтів відділення дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру кожна середа – це свято, адже до них прийде Катя...

Катерина Сапожкова – професійний художник, яка вже другий рік поспіль проводить сеанси арттерапії з онкохворими дітьми. Терапію мистецтвом в онкології іноді називають “зціляючою творчістю”. Хоча арттерапію не можна назвати лікуванням, але стосовно онкології вона належить до компліментарних засобів, які пов`язані із поліпшенням психоемоційного і душевного стану пацієнтів. 

- Я зараз покличу решту дітей і ми почнемо заняття, а ви поки підготуйте воду і принесіть фарби, - звертається художниця до Дани і Толі.

Поки діти виконують доручення, в ігрову кімнату заходить 12-річна Віта. У відділенні дитячої онкогематології вона вже 1,5 роки. Віті Маруді потрібна пересадка кісткового мозку. Хотіли знайти донора серед родичів: у Віти є молодший брат, але він не підходить. Тепер шукають донора за кордоном. Там же потрібно буде і робити операцію. Вартість трансплантації понад $100 тис. Таких грошей батьки не знайдуть...

- Діти чекають Катю, як Бога, - розповідає мама Віти, яка завжди ходить з дочкою на заняття. - Цілий день нічого не робити у лікарняній - для дитини надто складно. А коли вони малюють, вони відчувають себе звичайними дітьми.

- Я не ходила до художньої школи і раніше взагалі не малювала. А ось тут навчилася, -  розповідає Віта. – Іноді Катя нам приносить тканину і ми вирізуємо квіточки, а потім робимо вироби.

В ігровій збирається решта дітей. Дві дівчинки приходять із крапельницями. Хіміотерапія іноді може тривати до 8 годин, і тоді крапельниця стає тимчасовим супутником. До неї діти звикли. Якщо крапельниця в правій руці – беруть пензлик у ліву і починають малювати. Адже через звичайний малюнок вони розкривають себе, свій внутрішній світ, свої відчуття і настрій. Альбом для малювання, фарби та пензлі допомагають позбавитися негативних емоцій, болю і проблем, які накопичилися в їх зраненій дитячій душі.

- Сьогодні наша тема - місто, - починає “урок” Катя і розгортає перед дітьми альбом австрійського художника і архітектора Хундертвассера.

Юні пацієнти уважно розглядають картинки, а потім починають старанно затушовувати свої білі аркуші – створюють фон перед тим, як приступити до зображення свого міста.

Раніше Катя займалася тільки зі здоровими дітьми. Коли почала працювати з маленькими пацієнтами з онкодиспансеру - було дуже важко. Тут є своя специфіка - потік дітей постійно змінюється і з кожною дитиною потрібно знову починати все спочатку. Приходили 2-3 дітей, з часом стало більше. А потім у дитини раптом погіршилися аналізи, або хімія, або обстеження, деякі просто не можуть вийти з палати.

- Заняття триває, доки діти не втомляться. Вони повинні “відмалювати”. Іноді ми через 2 години закінчуємо, а буває, що і через 4, - наскільки вистачає сил, – розповідає Катерина. - Є певні картинки, коли видно, що дитина в депресії. Наприклад, зафарбований чорний фон. Але трактуванням я не займаюся, цим хай займаються психологи. Ми робимо акцент на виході внутрішньої енергії через творчість.

Пояснення малюнкам все ж потрібно знаходити, аби зрозуміти причину страху у дитини, а потім за допомогою психолога допомогти цього позбавитися.

- Існують певні критерії оцінки: колір, форма тощо. Але я орієнтуюся в першу чергу на те, що людина відчуває своїм малюнком, - розповідає голова Арттерапевтичної асоціації, кандидат психологічних наук Олена Вознесенська. -  Для мене зворотний зв`язок із нею, її відгук грає головну роль, а не те, що я сама собі знаю. Як приклад - значення кольору. Значення кольору не одне, це континуум (множинність – авт.) значень, вісь, і значення одного і того ж кольору для кожної людини може лежати як на одному боці осі, так і на протилежному. Я завжди питаю людину про те, що означає для неї цей колір.

Коричневий колір – з одного боку колір фекалій (огида), з іншої – колір матері-землі (довіра, основа, опора). Червоний колір, з одного боку, - колір любові, яскравих відчуттів, максимальної віддачі, а з іншого боку – колір агресії, злості, гніву.

Завідувач відділенням дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру Наталія Дербенева говорить, що відразу погодилася на пропозицію волонтерів про проведення занять арттерапією.

- Це дуже добре і ефективно, це психологічна адаптація дитини. Дітям потрібно шукати вихід енергії, вихід своїм емоціям. Адже вони тривалий час знаходиться в чотирьох стінах. А заняття відволікають їх від хвороби. Дитині, наприклад, поставили катетер або пункцію, а вона тимчасово про це забуває, - розповідає Дербенева і з невеликими нотками жалю в горлі говорить про роботу західних колег.

- Я нещодавно була в Австрії. Там щодня до хворої дитини, незалежно, яку терапію вона одержує, приходить займатися вчитель за шкільною програмою, психолог і арттерапевт. І це характерно для всіх дитячих клінік Європи.

Найменшому пацієнтові в онкодиспансері 1,4 роки. А взагалі тут можуть перебувають діти віком від місяця і до 18 років.

Коли дивишся на дітей, які за великим столом, активно махають пензлем,  ретельно підбирають фарби і зосереджено розглядають малюнки в альбомі, створюється враження, що ти просто на звичайному уроці в художній школі... якби не крапельниці та захисні маски на дитячих обличчях.

Терапія мистецтвом є відносно новим методом психотерапії. Вперше цей термін був використаний Адріаном Хіллом в 1938 р. при описі його роботи з хворими на туберкульоз і незабаром набув розголосу. В даний час він означає всі види занять мистецтвом, які проводяться в лікарнях і центрах здоров`я. Малювання, живопис або ліплення є безпечними способами аби хоч трохи зняти напругу, і таким чином  виражаються агресія невербальним способом, а також прискорюєся прогрес у терапії. Підсвідомі конфлікти і внутрішні переживання легше виражаються за допомогою зорових образів, ніж у розмові під час вербальної психотерапії.

Арттерапія допомагає людям із важкими психічними захворюваннями: дітям-інвалідам і людям із важкими порушеннями розвитку (зору, слуху, мовлення, рухів); людям у стані хронічного стресу або жертвам насильства; сім`ям, що переживають психологічну кризу; обдарованим дітям, що зазнають психологічних труднощів.

Напрями сучасної арттерапії відповідають різним видам мистецтв. Сьогодні виділяють власне арттерапію (візуальні види мистецтва), музичну терапію, танцетерапію, драмотерапію, казкотерапію, бібліотерапію, маскотерапію, етнотерапію, ігротерапію, квітотерапію, фототерапію, лялькотерапію, орігамі тощо.

Ганна Ященко

УНІАН в Google News