Професор психіатрії з міста Бангор в Північному Уельсі Девід Хілі (David Healy) в своїй статті в The BMJ стверджує, що зв'язок серотоніну та депресії - здебільшого рекламний хід виробників антидепресантів, пише Здоров'я.
Читайте такожДепресія підвищує ризик виникнення проблем з суглобами
Більшість сучасних засобів проти депресії являють собою інгібітори зворотного захоплення серотоніну. За цими складними словами ховається досить простий сенс: ці ліки роблять так, щоб виділений нервової клітиною серотонін довше в неї не повертався. За рахунок цього речовина довше взаємодіє з іншими нервовими клітинами і має сприятливий вплив на настрій хворого депресією.
Але так було не завжди. До кінця 1980-х про те, що при депресії не вистачає серотоніну, мало хто говорив, і ліки проти неї призначали набагато рідше. Тоді головною проблемою вважали тривожні розлади і лікували їх за допомогою транквілізаторів. Однак транквілізатори викликали звикання, тому виробники ліків стали просувати ідею, що в основі будь-якої тривоги лежить глибоко захована депресія, і треба лікувати саме її. Інгібітори зворотного захоплення серотоніну рідше викликають звикання. Втім, вони набагато менш ефективні, ніж інші класи ліків. До того ж, передбачити, який антидепресант підійде конкретній людині, неможливо.
Читайте такожЗловживання знеболюючими препаратами призводить до депресії - вчені
Хілі пише, що переконливих доказів того, що антидепресанти впливають на рівень серотоніну, поки немає. До того ж, далеко не у всіх хворих депресією знижений рівень серотоніну - це залежить від типу захворювання.
Також психіатр зауважує, що ліки, на відміну від побутової техніки, не стають з року в рік ні ефективніше, ні дешевше. Він вважає, що ця тенденція дуже небезпечна для медицини і для якості життя людей в цілому.
